Вплив нейроендокринних факторів на клініко-етологічні особливості бронхіальної астми у дітей

3. У періоді ремісії бронхіальної астми при наявності етологічних ознак агресивної поведінки, тривоги, депресії рекомендовано на тлі стандартної терапії призначати препарат Магне-В₆ курсом не менш 1 місяця.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Каладзе Н.Н., Мурадосилова Л.И. Взаимосвязь некоторых показателей адаптации и иммунитета при обострениях бронхиальной астмы// Вестник физиотерапии и курортологии.- 2007.- №1.- С.13-16 (Участь у клінічних дослідженнях, аналіз даних, висновки).

2. Каладзе Н.Н., Мурадосилова Л.И. Клинико-этологические особенности бронхиальной астмы у детей в различные периоды заболевания// Вестник физиотерапии и курортологии.- 2007.- №2.- С.10-13. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки).

3. Каладзе М.М., Мурадосілова Л.І. Вплив нейроендокринних факторів на статевий розвіток дівчаток, що страждуют на бронхіальну астму// Здобутки клінічної та експеріментальної медицини.-2007.-№1.- С.104-109 (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки).

4. Характеристика адаптационного потенциала организма в периоде обострения бронхиальной астмы у детей / Н.Н. Каладзе, Л.И. Мурадосилова, Е.М. Соболева, М.Л. Бабак // Здоровье ребенка. -2006.-№2.- С.20-25. (Участь у клінічних дослідженнях, аналіз даних).

5. Мурадосилова Л.И., Каладзе Н.Н. Изучение гормонов гипофизарно-гонадного комплекса у детей, страдающих бронхиальной астмой// Здоровье ребенка. – 2007.-№6(9). – С.7-11. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, аналіз та узагальнення даних, висновки).

6. Мурадосилова Л.И. О роли нейроэндокринных нарушений и особенностей поведения при бронхиальной астме у детей// Вестник физиотерапии и курортологии.- 2008.- №2.- С. 96-102.

7. Мурадосилова Л.И. Этологические особенности в оценке психоэмоционального напряжения у детей, страдающих бронхиальной астмой// Вестник физиотерапии и курортологи . -2004. -№2. – С.109 (Материалы IV Конгресса физиотерапевтов и курортологов Автономной республики Крым «Актуальные вопросы организации курортного дела, курортной политики и физиотерапии», 28-29 апреля 2004 г., г.Евпатория).

8. Мурадосилова Л.И. , Каладзе Н.Н. Проблема несогласия с режимом лечения у детей, страдающих бронхиальной астмой// Вестник физиотерапии и курортологи.-2005. -№2. – С.174 (Материалы V Конгресса физиотерапевтов и курортологов Автономной республики Крым «Актуальные вопросы организации курортного дела, курортной политики и физиотерапии», 14-16 апреля 2005 г., г.Евпатория). (Участь у клінічних дослідженнях, аналіз та узагальнення даних, висновки).

9. Каладзе М.М., Мурадосілова Л.І. Клініко-етологічні особливості бронхіальної астми у дітей в різні періоди захворювання// Матеріали IV конгресу педіатрів України «Сучасні проблеми клінічної педіатрії», 17-19 жовтня 2007 р., Київ.- За редакцією О.М. Лук′янової, Ю.Г. Антипкіна, В.Г. Майданника.- С.41-42 (Участь у клінічних дослідженнях, аналіз та узагальнення даних, висновки).

10. Мурадосилова Л.И., Каладзе Н.Н. Клинико-этологические особенности бронхиальной астмы у детей в периоде ремиссии// Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми курортно-рекреаційної діяльності та технологій відновлювального лікування в умовах глобалізації», присвяченої 200-річчю курортів Криму», 26-28 вересня 2007р., Місхор.- С. 202-203 (Участь у клінічних дослідженнях, аналіз та узагальнення даних, висновки).

11. Особенности поведения в периоде обострения бронхиальной астмы / Н.Н. Каладзе, Л.И. Мурадосилова, Г.И. Скубенко, М.М. Згода // Материалы украинской научно-практической конференции «Сучасна педіатрия. Проблеми та перспективи», 18-19 января 2007 г., Харьков.- С. 125-126 (Участь у клінічних дослідженнях, аналіз даних, висновки).

12 Мурадосілова . Л.І., Каладзе М.М. Взаємозв′язок нейроендокринних факторів та поведінкі у дітей при загостреннях бронхіальної астми//Тези VIII Всеукраїнської науково-практичної конференціїї «Актуальні питання педіатриї», присвяченої пам′яті члена-кореспондента НАН, АМН України, РАМН, професора В.М. Сідельникова (1928-1997), м. Київ, 16-18 листопада 2006 року.- С.58 (Участь у клінічних дослідженнях, аналіз та узагальнення даних, висновки).

13. Мурадосилова Л.И. Особенности нейроэндокринных взаимоотношений и поведения при бронхиальной астме у детей в периоде ремиссии//Вестник физиотерапии и курортологии.- 2007.-Спецвыпуск.- С.106-107 (Материалы научно-практической конференции «Актуальні питання діяльності санаторно-курортних закладів в сучасних умовах», присвяченій 100-річчю заснування санаторію «Примор′є», г.Евпатория, 24-25 сентября 2007 г.)

14. Мурадосилова Л.И., Кладзе Н.Н., Бабак М.Л. Целесообразность использования антистрессовой терапии при обострениях бронхиальной астмы у детей//Тези Української науково-практичної конференції «Проблемні питання діагностики та лікування дітей з соматичною патологією, Харків, 2008.- С.76-77 (Участь у клінічних дослідженнях, аналіз даних, висновки).

15. Каладзе М.М., Мурадосілова Л.І. Взаємозв’язок етологічних особливостей та основних гормонів адаптації у дітей в періоді загострення бронхіальної астми//Матеріали ІІІ конгресу педіатрів України «Сучасні проблеми клінічної педіатрії», м. Київ, 17-19 жовтня 2006 р.- С.146-148. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, аналіз даних, висновки).

АНОТАЦІЯ

Мурадосілова Л.І. Вплив нейроендокринних факторів на клініко-етологічні особливості бронхіальної астми у дітей.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.10-педіатрія.- Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України.- Сімферополь, 2008.

Дисертація присвячена вивченню процесів адаптації на основі комплексної оцінки клініко-етологічних особливостей і стану нейроендокринної регуляції у дітей, що страждають бронхіальною астмою, а також підвищенню ефективності стандартної терапії в періоді загострення захворювання шляхом включення курсу медикаментозної антистресової терапії препаратом Магне-В₆ .

Встановлено підвищення активності мімічного, позного каналів і зниження активності жестового, маніпулятивного каналів і вокалу в періоді загострення. Профільними особливостями поведінки для даного захворювання була агресивна поведінка з елементами субміссії, аутоагресії та соматогенної депресії. Виявлено зміни імунологічної реактивності й різнонаправлені зміни рівня гормонів гіпофізарно-надниркової, гіпофізарно-гонадної осей і β-ендорфіну, що регулюють адаптаційні процеси в організмі. Встановлено взаємозв'язки етологічних ознак з параметрами функції зовнішнього дихання, гормональним статусом, показниками клітинної та гуморальної ланок імунітету, що підтверджувало їх функціональну інтеграцію в механізмах адаптації. Встановлено вплив етологічних особливостей на відношення пацієнтів до терапії та, як наслідок, її ефективності.

Показано ефективність включення в стандартну терапію загострення бронхіальної астми медикаментозної антистресової терапії.

Ключові слова : бронхіальна астма, діти, адаптація, поведінка, гормони.

ANNOTATION

Muradosilova L.I. Influence neurohumoral factors on clinical and behavioral features of bronchial asthma in children. - Manuscript.

The dissertation for the Candidate degree of medical sciences by speciality 14.01.10 - pediatrics. - Crimean state medical university named after S.I. Georgievskу, Ministry of Publik Heaith Protection of Ukraine. - Simferopol, 2008.

The dissertation is devoted to studying of processes of adaptation on the basis of a complex estimation clinical and etological features and a condition neuroendocrine to regulation at children, suffering by bronchial asthma, and also increase of efficiency of standard therapy in the period of an aggravation of disease by inclusion of a rate of medicamentous antistressful therapy.

Various parities of activity of communications channels are revealed depending on the period of disease. Profile features were aggressive - precautionary behaviour with elements of submission, autoaggressive and somatogenic depression. Changes immunological reactance and different changes of level of hormones pituitary-adrenal, pituitary-gonadal axes and β-endorfine, regulating adaptable processes in an organism are revealed. Interrelations etological attributes with parameters of function of external breath, the hormonal status, parameters cellular and humoral parts of the immunity, confirming functional integration of various parts of adaptation are established. Etological features influence is established on the attitude of patients to spent therapy and, as consequence, its efficiency.

Efficiency of inclusion in standard therapy of bronchial asthma aggravation medicamentous antistressful therapy is shown.

Key words: bronchial asthma, children, adaptation, behaviour, hormones.

АННОТАЦИЯ

Мурадосилова Л.И. Влияние нейроэндокринных факторов на клинико-этологические особенности бронхиальной астмы у детей. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 – педиатрия. – Крымский государственный медицинский университет им. С.И. Георгиевского МЗ Украины. – Симферополь, 2008.

Диссертация посвящена изучению процессов адаптации у детей, страдающих БА, на основе комплексной оценки клинико-этологических особенностей и состояния нейроэндокринной регуляции, а также повышению эффективности их лечения путем включения в стандартную терапию курса медикаментозной антистрессовой терапии. У обследованных детей установлено хроническое стрессовое состояние, проявляющееся этологическими особенностями с соответствующими изменениями в эндогенной опиоидной и гипофизарно – надпочечниково – гонадной системах организма.

Высокая частота жалоб астено-невротического характера сочеталась с психо-эмоциональной нагрузкой в качестве ведущего триггерного фактора у 58 (42,3 %) детей с БА. Неблагоприятное течение беременности и родов отмечалось у матерей 73 (53,3%) пациентов.

При анализе данных спирографии выявлено снижение большинства показателей ФВД, более выраженное в периоде обострения БА, что свидетельствовало о выраженности дыхательных нарушений и гипоксических влияний на ЦНС. Анализ биоэлектрической активности головного мозга констатировал неспецифические легкие и умеренные изменения у 76,6 % детей, больных БА, в виде дисфункции диэнцефально-стволовых структур мозга.

Анализ этологических протоколов показал, что у всех обследуемых детей наиболее активными являлись мимический, позный и жестовые каналы коммуникаций. Активация мимического канала и снижение активности жестового канала и вокала соотносились с активностью процесса, активация мимического канала на фоне снижения активности позного и манипулятивного каналов отличали персистирующее течение БА от интермиттирующего. Адаптивный смысл поведения при БА был направлен на сохранение энергии в условиях гипоксии. Профильными особенностями являлись агрессивно-предупредительное поведение с элементами субмиссии, аутоагрессии и соматогенной депрессии. Учащение элементов агрессивного поведения, депрессии и снижение груминга являлись этологическими маркерами активности процесса и более тяжелого течения заболевания. При этом, учащение элементов агрессии и субмиссии сочеталось с усилением депрессивных проявлений, и было более свойственно мальчикам, страдающим БА. Данные изменения на фоне снижения вокала отражали высокую степень психоэмоционального напряжения у детей, больных БА, в силу нарушения коммуникаций. Большая частота груминга, как буфера агрессивного поведения, у девочек свидетельствовала о более выраженных адаптационных возможностях и являлась благоприятным этологическим маркером.

Выявленные этологические особенности сочетались с негативным отношением пациентов к терапии у 89,3% детей в периоде обострения и 67,6% детей в периоде ремиссии. Выявленные корреляционные взаимосвязи показателей ФВД с этологическими особенностями свидетельствовали о ведущей роли гипоксии в развитии стресса и дезинтеграции центров, контролирующих поведение.

Дизадаптационные реакции по Гаркави выявлены у 54,7% пациентов, наиболее высокий удельный вес патологических реакций переактивации и стресса отмечался в периоде обострения БА.

При изучении состояния гипофизарно-надпочечниковой и гипофизарно-гонадной осей установлена их функциональная перестройка в зависимости от периода и тяжести течения заболевания. Изменение активности гипофизарно-надпочечникового звена адаптации в периоде обострения было более выражено у детей с персистирующим течением БА и носило стрессиндуцируемый характер с повышением гипофизарного компонента на фоне недостаточной реакции периферического, что отражало наличие регуляторного дисбаланса. С нарастанием тяжести течения заболевания отмечалось снижение реакции гипофизарного звена адаптации на фоне снижения функциональной активности надпочечников, что отражало усугубление нейроэндокринных нарушений в условиях нарастающей гипоксии.

Изменение активности гормонов гипофизарно-гонадной оси в периоде обострения БА носило стрессиндуцируемый характер и выражалось в повышении гонадотропных гормонов на фоне недостаточной реакции половых стероидов и пролактина, что свидетельствовало о значительной напряженности адаптационных реакций и снижении резервных возможностей органов-мишеней в условиях хронической гипоксии.

Выявлены особенности реакции эндогенной опиоидной системы, которые зависели от периода, тяжести течения заболевания и половой принадлежности. Повышение уровня β-эндорфина в крови в периоде обострения в 4,5 раза носило стрессиндуцируемый характер, о чем свидетельствовала положительная взаимосвязь уровня опиоида с частотой проявлений тревоги. Данные изменения нарастали пропорционально тяжести течения заболевания. Более высокие значения β-эндорфина у мальчиков по сравнению с девочками отражали более высокую подверженность стрессу у лиц мужского пола. Обратная динамика β-эндорфина в периоде ремиссии заболевания свидетельствовала о выходе из стрессового состояния.

Корреляционные связи этологических признаков с изменением уровня кортизола, β-эндорфина, гипофизарных и стероидных гормонов свидетельствовали о функциональной интеграции поведения и гормональных регуляторов в механизмах психосоматических и адаптационных реакций при БА.

Изменения иммунологического звена адаптации заключались в депрессии клеточного звена на фоне повышения гуморального. Корреляционные связи показателей иммунитета с этологическими признаками и гормонами адаптации отражали стрессиндуцируемый характер изменения иммунологической реактивности. На основе анализа влияния препарата Магне-В₆ на этологические характеристики, динамику уровня гормонов, β-эндорфина, параметры ФВД, состояние иммунитета показана эффективность включения в стандартную терапию БА курса медикаментозной антистрессовой терапии.

Ключевые слова: бронхиальная астма, дети, адаптация, поведение, гормоны.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ