За 6 місяців терапії у пацієнтів достовірно знизився офісний АТ: САТ (з 148,5±3,0 мм рт. ст. до 133,0±2,4 мм рт. ст.) і ДАТ (з 90,0±2,1мм рт. ст. до 81,0±1,5 мм рт. ст.), досягли цільового рівню АТ 73 %. МЛШ у хворих без урахування статі зменшилася в середньому на 16,5%. У всіх пацієнтів зменшились значення індексів МЛШ, у частини - навіть до нормальних показників: у 50% при використанні для діагностики ГЛШІМЛШ1 та у 20% - при використанніІМЛШ2 . У жінок ІМЛШ1 зменшився на 16,1 %, ІМЛШ2 – на 17 %, у чоловіків ІМЛШ1 та ІМЛШ2 зменшились на 15,5 % і 16 % відповідно. У жінок середнє значення ІМЛШ1 досягло нормального значення (108,7±4,1) г/м2 , у чоловіків – теж (115,0±4,0) г/м2 , але значення середніх значень ІМЛШ2 залишилось вищим за норму: у жінок – (55,0±2,4) г/м2,7 та у чоловіків – (54,9±2,3) г/м2,7 , що свідчить про можливість більш оптимальної реєстрації регресу та залишкової ГЛШ у хворих з ожирінням за допомогою індексації МЛШ до росту2,7 , тобто є можливість достовірно виявляти важливий фактор ризику серцево-судинної захворюваності та смертності. За час спостереження у пацієнтів недостовірно зменшилися показники рівнів глюкози з 5,6 ммоль/л до 5,4 ммоль/л та тригліцеридів з 1,66 ммоль/л до 1,47 ммоль/л, що може бути зумовлено модифікацією способу життя та прийманням статинів. Отже, можна констатувати, що лікування препаратом “Аккузид 20“ є не тільки сприятливим з точки зору нормалізації рівнів АТ та регресу ГЛШ, але і не справляє негативної метаболічної дії.
ВИСНОВКИ
На основі комплексного вивчення клінічних та ехокардіографічних даних, параметрів добового моніторування АТ, показників вуглеводного та ліпідного обмінів у хворих із ГХ ІІ ст. встановлений взаємозв’язок між проявами метаболічного синдрому та ехокардіографічною характеристикою лівого шлуночка, вказані шляхи оптимізації діагностики гіпертрофії лівого шлуночка та продемонстрована можливість оптимізації контролю за її регресом.
1. Виявлені гендерні особливості формування ГЛШ: у чоловіків ГЛШ починає виявлятися у більш молодому віці (< 50 років), а у віці старше 50 років реєструється переважно у вигляді ексцентричного типу; у жінок ГЛШ реєструється у більш старшому віці (>50 років) та її виявлення зростає на 26% переважно за рахунок більш несприятливого типу, а саме концентричної ГЛШ. Тільки у жінок виявлено прямий достовірний зв'язок між віком та відносною товщиною стінок (ВТС) ЛШ (r = 0,35; p < 0,001) та між ВТС і МЛШ (r = 0,27; p = 0,004). Діагностика ГЛШ із урахуванням гендерних норм дозволила додатково виявити її у 48 (25%) пацієнтів, що досліджувалися.
2. Продемонстровано, що у пацієнтів із ожирінням виявлення ГЛШ є достовірно частішим, ніж у пацієнтів без ожиріння, а використання індексації МЛШ до росту2,7 упорівнянні із використанням індексації МЛШ до площі поверхні тіла оптимізує виявлення ГЛШ у пацієнтів з ожирінням, проте не змінює процент виявлення ГЛШ у пацієнтів без надлишкової маси тіла.
3. У всіх пацієнтів з ГХ та порушенням вуглеводного обміну МЛШ достовірно більша (p<0,001), ніж у пацієнтів із ГХ без порушення вуглеводного обміну. У хворих з ГХ та цукровим діабетом не виявляється нормальна геометрія ЛШ та значно більшим є відсоток КГЛШ: 44 % у жінок та 33 % у чоловіків. У пацієнтів із ГХ на тлі МС виявлені кореляційні зв'язки МЛШ та її індексів із рівнями глюкози та індексом НОМА, більш тісні у чоловіків, ніж у жінок, причому у останніх ця залежність не спостерігається у віці молодше 50 років.
4. У пацієнтів із ГХ МЛШ більша при наявності МС, ніж у пацієнтів без його проявів та зростає у відповідності до збільшення кількості компонентів МС, особливо при маніфестації ЦД. Використання індексації МЛШ до росту2,7 для встановлення діагнозу ГЛШ оптимізує виявлення контингенту хворих з прогностично небезпечним множинним комплексом факторів ризику ССЗ, кількість яких достовірно відрізняється (р < 0,01) від їх кількості у хворих без ГЛШ та не відрізняється від їх переліку у хворих із ГЛШ, визначеної за стандартною методикою відношення МЛШ до ППТ.
5. Використання індексації МЛШ до росту2,7 дозволяє оптимізувати контроль за регресом ГЛШ під впливом лікування комбінацією препаратів квінаприлу та гідрохлортіазиду. Продемонстрована ефективна антигіпертензивна активність даної комбінації та її метаболічна нейтральність.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Оцінку величини МЛШ слід проводити з урахуванням гендерних норм.
2. Хворим із артеріальною гіпертензією та метаболічним синдромом діагностику ГЛШ слід проводити з використанням індексації МЛШ до росту2,7 з метою більш достовірного виявлення ГЛШ та врахування її як фактору ризику.
3. Для більш оптимального контролю за регресом ГЛШ та можливості реєстрації резидуальної ГЛШ у хворих із артеріальною гіпертензією та метаболічним синдромом на тлі ефективного антигіпертензивного лікування рекомендовано застосування індексації МЛШ до росту2,7 .
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Митченко Е.И. Гипертрофия миокарда левого желудочка у пациентов с метаболическим синдромом и ее регресс под действием квинаприла / Митченко Е.И., Романов В.Ю., Каспрук Г.Б., Беляева Т.В. // Укр. кардіол. журнал. - 2007. – № 3. - С. 64-69 (Автором проведено клініко-інструментальне обстеження 30 хворих, статистична обробка матеріалу, оформлені результати у вигляді статті).
2. Мітченко О. І. Діагностика гіпертрофії лівого шлуночка у хворих метаболічним синдромом з урахуванням гендерних особливостей та ступеня ожиріння / Мітченко О. І., Каспрук Г. Б., Романов В. Ю., Бєляєва Т. В. // Укр. кардіол. журнал. - 2008. – № 1. - С. 56-65 (Здобувачем обстежені пацієнти, проведений статистичний аналіз отриманих даних, оформлені результати у вигляді статті).
3. Мітченко О.І. Гіпертрофія лівого шлуночку у хворих із порушеннями вуглеводного обміну на тлі метаболічного cиндрому / Мітченко О.І., Каспрук Г.Б., Романов В.Ю., Бєляєва Т.В. // Укр. кардіол. журнал. - 2008. – № 3. – С. 82-89 (Автор приймала участь у обстеженні пацієнтів, особисто проведений статистичний аналіз отриманих даних та оформлені результати у вигляді статті).
4. Мітченко О.І. Особливості формування гіпертрофії міокарда лівого шлуночка у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та метаболічним синдромом / Мітченко О.І., Романов В.Ю., Каспрук Г.Б., Беляєва Т.В., Логвиненко А.О. // Кардіологія вчора, сьогодні, завтра: Міжнародний форум; Київ, 17-19 травня 2006 р.; Укр. кардіол. журнал. – 2006. – Спеціальний випуск. - С. 131-135 (Автор проводила обстеження хворих, статистичний аналіз отриманих даних, оформила результати у вигляді статті).
5. Романов В.Ю. Особенности формирования гипертрофии левого желудочка у больных с метаболическим синдромом/ Романов В.Ю., Митченко Е.И., Каспрук Г.Б., Беляева Т.В. // Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії: матеріали Української науково-практичної конференції; Київ, 16-18 березня 2006.; тези наукових доповідей. – К., 2006. - С. 121 (Автор приймала участь в обстеженні хворих, особисто проаналізувала та підготувала матеріал до друку, докладала на конференції).
6. Митченко Е.И.Метаболический синдром у мужчин и женщин: в чем различие? / Митченко Е.И., Романов В.Ю., Беляева Т.В., Чулаевская И.В., Илюшина А.Я., Логвиненко А.А., Кулик О.Ю., Каспрук Г.Б. // Первинна та вторинна профілактика серцево-судинних та мозкових порушень. Можливості інтервенційних втручань: Об’єднаний пленум правлінь асоціацій кардіологів, серцево-судинних хірургів, нейрохірургів та невропатологів України; Київ, 19-20 вересня 2006 р.; тези наукових доповідей. – К., 2006. - С 16-17 (Приймала участь в обстеженні хворих, проводила статистичний аналіз отриманих даних).
7. Каспрук Г.Б. Выявление гипертрофии миокарда левого желудочка у пациентов с гипертонической болезнью и метаболическим синдромом, определенном по рекомендациям NCEPATP-III (2001) иIDF(2005) /Каспрук Г.Б., Беляева Т.В., Митченко Е.И. // Метаболічний синдром в практиці кардіолога: науково-практична конференція з міжнародною участю; Харків, 14-15 листопада 2006 р.; тези наукових доповідей. – Харків, 2006. - С. 28 (Здобувачем здійснено обстеження пацієнтів, статистична обробка і аналіз отриманих даних, підготовка тезисів до друку, докладала на конференції).
8. Митченко Е. И. Сердечно - сосудистые факторы риска у пациентов с гипертонической болезнью и метаболическим синдромом, определенным по рекомендациям NCEPATP-III 2001 и IDF 2005 /Митченко Е. И., Каспрук Г. Б., Романов В. Ю., Беляева Т. В. //VIIIНаціональний конгрес кардіологів України; Київ, 20-22 вересня 2007 р.; тези наукових доповідей. – Укр.кардіол. журнал.-2007. – № 5. - С. 128 (Автор приймала участь в обстеженні хворих, проводила статистичний аналіз отриманих даних, проаналізувала та підготувала матеріал до друку, докладала на конференції).
9. Каспрук Г. Б. Гипертрофия левого желудочка у больных метаболическим синдромом и ее зависимость от пола, степени ожирения и нарушений углеводного обмена / Каспрук Г. Б., Митченко Е. И., Романов В. Ю. // Метаболічний синдром в практиці терапевта: науково-практична конференція; Харків, 29-30 січня 2008 р.; тези наукових доповідей. – Харків, 2008. - С. 34-35 (Приймала участь в обстеженні хворих, самостійно проводила статистичне і аналітичне опрацювання результатів, підготовку тезисів до друку, докладала на конференції).
10. Каспрук Г. Б. Фактори ризику гіпертрофіі лівого шлуночку у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та метаболічним синдромом / Каспрук Г. Б., Митченко Е. И., Романов В. Ю., Беляева Т. В. // Профілактика та лікування артеріальної гіпертензії в Україні: науково-практична конференція; Київ, 13-14 травня 2008 р.; тези наукових доповідей. - Укр. кардіол. журнал. - 2008. – Додаток № 1. - С. 24-25 (Здобувачем обстежені пацієнти, проведений статистичний аналіз отриманих даних, оформлені результати у вигляді тезисів, докладала на конференції).
11. RomanovV. Featuresofleftventricularhypertrophyatpatientswithmetabolicsyndrome / V. Romanov, O. Mitchenko, G. Kaspruk, T. Beljaeva, A. Logvinenko // SixteenthEuropeanMeetingonHypertension; Madrid, 12-15 June 2006; J. ofHypertension. – 2006.- Vol. 24 (Suppl. 4). – P.S207 (Здобувачем отримано клініко-інструментальні дані, проведено їх аналіз, підготовлені тези, стендова доповідь, докладала на конференції).
12. KasprukG. LeftventricularhypertrophyatpatientswithmetabolicsyndromeaccordingtoATP-IIIandIDF / G. Kaspruk, V. Romanov, T. Beljaeva, O. Mitchenko // SeventeenEuropeanMeetingonHypertension; Мilan, 15-19 June 2007; J. ofHypertension. – 2007.- Vol. 25 (Suppl. 2). – P. S162 (Приймала участь в обстеженні хворих, самостійно проводила статистичне і аналітичне опрацювання результатів, переклад і підготовку тезисів до друку, докладала на конференції).
13. Kaspruk, G. Leftventricularhypertrophyatpatientswithmetabolicsyndrome, definedaccordingtoATP-IIIandIDF / G. Kaspruk, O. Mitchenko, V. Romanov, T. Beljaeva / 76-thAnnualEuropeanAtherosclerosisSocietyCongress; Helsinki, 10-13 June 2007; Abstractbook. – Helsinki. – 2007. - P. 180 (Автором проведено клініко-інструментальне обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, оформлені результати у вигляді тезисів).
14. KasprukG. Leftventricularhypertrophydiagnosisatpatientswithmetabolicsyndromeaccountedgenderspecificandcarbohydratedisorders / G. Kaspruk, V. Romanov, T. Beljaeva, O. Mitchenko // EighteenthEuropeanandTwentysecondInternationalMeetingsonHypertension; Berlin, 14-19 June 2008; J. ofHypertension. – 2008.- Vol. 25 (Suppl. 2). – P. S162 (Приймала участь в обстеженні хворих, самостійно проводила статистичне і аналітичне опрацювання результатів, переклад і підготовку тезисів до друку, докладала на конференції).
АНОТАЦІЯ
Каспрук Г.Б. Особливості гіпертрофії лівого шлуночка у хворих артеріальною гіпертензією з метаболічним синдромом в залежності від статі, ступеня ожиріння та порушення вуглеводного обміну. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Національний науковий центр “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска“ АМН України, Київ, 2008.
У дисертації на основі вивчення антропометричних, лабораторних даних, показників добового моніторування АТ та ехокардіографії пацієнтів із артеріальною гіпертензією (АГ) та метаболічним синдромом (МС) показано, що при використанні гендерних норм та індексації МЛШ до росту2,7 для діагностики гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ) оптимізується виявлення контингенту хворих з прогностично небезпечним множинним комплексом факторів серцево - судинного ризику. Досліджено зв'язок порушень вуглеводного обміну із величиною маси лівого шлуночка і виявлено достовірно більші показники МЛШ та її індексів у пацієнтів із інсулінорезистентністю (ІР), порушенням толерантності до глюкози (ПТГ) та цукровим діабетом 2 типу (ЦД) у порівнянні із пацієнтами без порушень вуглеводного обміну.
Вивчена можливість оптимізації контролю за регресом гіпертрофії лівого шлуночку та реєстрація резидуальної ГЛШ у хворих із артеріальною гіпертензією та метаболічним синдромом за допомогою використання індексації МЛШ до росту2,7 на тлі ефективного антигіпертензивного лікування комбінованим препаратом “Аккузид 20”
Ключові слова: артеріальна гіпертензія, метаболічний синдром, гіпертрофія лівого шлуночка, порушення вуглеводного обміну, високий серцево-судинний ризик.
АННОТАЦИЯ
Каспрук Г.Б. Особенности гипертрофии левого желудочка у больных артериальной гипертензией с метаболическим синдромом в зависимости от пола, степени ожирения и нарушения углеводного обмена. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 –– Кардиология. – Национальный научный центр “Институт кардиологии имени академика Н.Д. Стражеско“ АМН Украины, Киев, 2008.
Целью диссертации было исследование влияния пола и компонентов метаболического синдрома (МС) на величину массы левого желудочка (МЛЖ), а также выяснение оптимальних подходов к диагностике и оценке регресса гипертрофии левого желудочка (ГЛЖ) при ее медикаментозной коррекции у пациентов с артериальной гипертензией (АГ) и метаболическим синдромом (МС).
В диссертации на основании изучения антропометрических, биохимических исследований, показателей суточного мониторировання АД и эхокардиографии у 190 пациентов с АГ и МС показано, что при использовании гендерних норм и индексации МЛЖ к росту в степени 2,7 для диагностики ГЛЖ оптимизируется выявление контингента больных с прогностически опасным множественным комплексом факторов высокого сердечно-сосудистого риска.
Исследована связь нарушений углеводного обмена. с ГЛЖ и выявлены достоверно больше показатели МЛЖ (р<0,001) и ее индексов у пациентов с инсулинорезистентностью (ИР), нарушением толерантности к глюкозе (НТГ) и сахарным диабетом 2 типа (СД) а сравнении с пациентами без нарушений углеводного обмена. Виявлена достоверная корреляционная связь уровней глюкозы натощак с МЛЖ при унивариантном (р<0,001) и мультивариантном анализе (р<0,02).
Изучена возможность оптимизации контроля регресса ГЛЖ и регистрации резидуальной ГЛЖ у больных с АГ и МС с помощью использования индексации МЛЖ к росту в степени 2,7 на фоне эффективного антигипертензивного лечения комбинованным препаратом “Аккузид 20”.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, метаболический синдром, гипертрофия левого желудочка, нарушение углеводного обмена, высокий сердечно-сосудистый риск.
SUMMARY
Kaspruk G.B. Features of left ventricular hypertrophy dependent on gender, obesity degree and carbohydrate disorders at patients with arterial hypertension and metabolic syndrome. – Manuscript.
Thesis on competition of candidate medical scientific degree in speciality 14.01.11 – Cardiology. – National scientific centre “The N.D. Strazhesko institute of cardiology” Academy of Medical Science of Ukraine, Kyiv, 2008.
The dissertation is devote to left ventricular hypertrophy (LVH) assessment at patients with metabolic syndrome (MS), make use of two left ventricular mass (LVM) indexations. On the base of complex investigation it was discovered that using LVM indexation as LVM/ height2,7 is more optimal than LVM/body surface area for evaluation of patients with high cardiovascular risk.
There was established, that patients with MS showed gender and age specific features of LVH. Older women (>50 y.) have a higher prevalence of LVH and a more concentric geometric pattern (34%) than men (24%). Associations of LVM and carbohydrate disorders at patients with MS were studied. Univariate (р<0,001) and multivariate (р<0,02) correlation LVM with fasting glucose level were shown.
The efficiency of antihypertensive drag combination (quinapril and hydrochlorthiazide) for correction of discovered disturbances of blood pressure and LVM and LVM indexation for residual LVH evaluation were appraised.
Key words: arterial hypertension, metabolic syndrome, left ventricular hypertrophy, carbohydrate disorders, high cardiovascular risk.
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АГ –артеріальна гіпертензія
АТ –артеріальний тиск
ВТС –відносна товщина стінок
ГЛШ –гіпертрофія лівого шлуночка
ГТТ –глюкозотолерантний тест
ГХ –гіпертонічна хвороба
ДАТ –діастолічний артеріальний тиск
ЕхоКГ – ехокардіографія
ЗХ – загальний холестерин
ІР – інсулінорезистентність
ІМЛШ– індекс маси лівого шлуночка
ІМТ – індекс маси тіла
ЛПВГ – холестерин ліпопротеїнів високої густини
ЛПНГ – холестерин ліпопротеїнів низької густини
ЛШ – лівий шлуночок
НМТ – надмірна маса тіла
ПВО – порушення вуглеводного обміну
ПГН – підвищення рівня глюкози натще
ППТ – площа поверхні тіла
ПТГ –порушення толерантності до глюкози
САТ –систолічний артеріальний тиск
ССЗ –серцево-судинні захворювання
ТГ –тригліцериди
ЦД –цукровий діабет
8-09-2015, 22:37