Клінічний моніторинг показав, що вагітність у 154 жінок, що знаходилися під спостереженням, у 153 (99,35%) випадках закінчилася терміновими пологами, з них у 4 (2,61%) була багатоплідна вагітність. У однієї жінки з клінічними проявами ОПС, що в анамнезі мала пошкодження ЛЗ під час пологів і не одержувала КЛПЗ, відбувся мимовільний викидень в пізньому терміні гестації.
Заслуговують на увагу особливості розродження вагітних з клінічними проявами ОПС, що не отримували КЛПЗ (підгрупа IIb), у яких в 13 (28,3%) випадках була проведена операція кесаревого розтину (КР). Основними показаннями до КС були: у трьох випадках – пошкодження ЛЗ у попередніх пологах, в одному випадку травма лобкової кістки і травма тазу з накладенням фіксуючого шва в ділянці ЛЗ; по 1 випадку - виражені явища симфізіопатії у поєднанні з вродженою вадою серця, віком жінки, наявністю крупного плоду, рубця на матці після попереднього КР, прееклампсії, поєднання обтяженого анамнезу і тазового передлежання плоду, випадіння пуповини плоду.
Аналіз тривалості пологів показав, що в групі ОПС-Р при перших пологах тривалість періоду розкриття складає 8,1 ± 0,4 г у порівнянні з 6,3 ± 0,4 г у контролі, (р < 0,05), а період вигнання - 32,3 ± 2,3 хв у порівнянні з 25,0 ± 1,4 хв, (р < 0,05).
Серед ускладнень перебігу пологів переважали невчасне відходження вод і аномалії пологової діяльності, які були максимально виражені в групі ОПС-Р, досягаючи 50,0% і 25,0%відповідно, а також у групі ОПС-К IIb (що не отримували КЛПЗ) - 53,1% і 12,5%. У групі IIb відмічена найбільша частота ручного обстеження порожнини матки, яке застосовувалося у 5 (15,6%) пацієнток, при цьому у 3 (9,4%) жінок у зв'язку із затримкою дольки плаценти і у 2 (6,3%) – із гіпотонічною кровотечею. Частота розсікання промежини у породіль з пошкодженням зчленувань тазу при пологах складає 65,6%.
Перебування в післяпологовому періоді було максимальним у жінок групи ОПС-Р, яке тривало від 4 до 44 днів, а в середньому склало 11,4 ± 1,4 діб проти 5,1 ± 0,4 діб в контролі, (р < 0,001).
Таким чином, перебіг пологів і раннього післяпологового періоду у жінок з пошкодженням зчленувань тазу і клінічними проявами ОПС в період вагітності часто супроводжуються патологічними відхиленнями, які вимагають ретельного динамічного спостереження і надання кваліфікованої медичної допомоги.
Всього у жінок обстежених груп народилося 157 живих дітей, з них 79 (50,32%) хлопчиків і 78 (49,68%) дівчинки. У задовільному стані народилося 129 (82,17%) дітей, у 16 (10,19%) стан при народженні був відносно задовільним, у 10 (6,37%) - середньої тяжкості, а у 2 (1,27%) - важким. Нами відмічено, що найбільша кількість хлопчиків 24 (70,6%) народилося в групі ОПС-Р. Вага новонароджених в групі ОПС-Р була найвищою (3708,8 ± 107,7 г, р < 0,001), а зріст (53,9 ± 0,5 см, р < 0,05). Конфігурація голівки у новонароджених достатньо часто зустрічалася у всіх клінічних групах, проте, у дітей групи ОПС-Р досягала 70,6%.
Щільні кістки черепа відмічені у 15,0% новонароджених КГ, а в групі ОПС-Р – у 20,6%. Спостерігається деяке збільшення частоти щільних кісток черепа на тлі КЛПМ у групі ОПС-Д (17,6%) і у групі ОПС-К (9,1%). У новонароджених КГ приблизно з однаковою частотою зустрічаються, як вузький (15,0%), так і широкий (10,0%) сагітальний шов. У дітей ОПС-Д підгрупи Ia і Ib вузькі шви черепа зустрічаються з частотою 29,4% і 21,1% відповідно. У матерів з клінічними проявами ОПС, які при вагітності не одержували КЛПМ, в 13,3% випадках новонароджені мають широкий сагітальний шов. При цьому в підгрупі IIb розміри великого тім`ячка були вищими (1,5 ± 0,1 см, ніж у контролі 1,4 ± 0,1 см, р < 0,05), а в підгрупі IIа найменшими (1,1 ± 0,1 см, р < 0,05).
Аналіз перинатальної патології свідчить про високу частоту вродженої ортопедичної патології новонароджених у жінок групи ОПС-Р і ОПС-К, які не одержували КЛПМ з препаратом “Кальцемін”. Так, частота кривошиї складала 17,6% і 8,9% відповідно, перелом ключиці – 5,9% і 6,7%. Клишоногість зустрічалась у 2,2% новонароджених (з групи IIb), дисплазія кульшового суглобу – у 2,9% (з групи ОПС-Р), порушення мозкового кровообігу I-II ст. - у 8,8% (з групи ОПС-Р).
Таким чином, простежується чіткий зв`язок між наявністю патології ОРС жінки (доклінічна, клінічна форми ОПС при вагітності, пошкодження зчленувань тазу при пологах) і виникненням ортопедичної і неврологічної патології у дітей. Наявність ОПС у вагітних є показанням до призначення КЛПЗ, який направлений на збереження КТ жінки в період гестації, на профілактику виникнення кістково-м'язової патології у новонароджених та пологового травматизму матері в групах ризику.
Порівняльний аналіз показав ефективність розробленого КЛПЗ з препаратом “Кальцемін” на різні ланки патогенезу ОПС, коригуючий вплив на кальцій-фосфорний обмін і кістковий метаболізм, що підтверджується клінічним статусом жінки, перебігом вагітності і результатом пологів, а також станом новонародженого.
ВИСНОВКИ
У дисертації приведені теоретичні узагальнення і нове рішення наукового завдання щодо діагностики ОПС у вагітних жінок та породіль з симптомами пошкодження зчленувань тазу при пологах шляхом комплексної оцінки суб'єктивних і об`єктивних проявів клінічної патології кістково-зв'язкового апарату, запропонований алгоритм діагностики остеопенічного синдрому при вагітності та пологах.
Остеопенічний синдром під час вагітності має клінічні прояви патології кістково-зв`язкового апарату, до яких відносяться: біль в кістках тазу, нижньому відділі хребта, тазових зчленуваннях, зміни ходи (типу “качиної”), біль в нижніх кінцівках та паху, загострення каріозної хвороби та інш., виявляється за допомогою ультразвукової денситометрії та сучасних лабораторних методів дослідження.
Початкові клінічні прояви ОПС виникають з 8 тижнів вагітності і досягають піку в термінах 21-28 та 33-36 тижнів гестації, коли посилюються процеси мінералізації у плода. У породіль з пошкодженням зчленувань таза при пологах клінічні прояви ОПС максимальні (30,9 ± 2,5 балів) і в окремих випадках набувають рис ортопедичної патології.
Метод ультразвукової денситометрії є об'єктивним дослідженням, що відображає стан кісткової тканини. Т-критерій у вагітних без клінічних проявів ОПС найменший (-2,0 ± 0,1 SD, р < 0,001); у породіль з пошкодженням тазових зчленувань відповідає параметрам остеопенії (-1,1 ± 0,3 SD, р < 0,001); у жінок з клінічними проявами ОПС під час вагітності досягає нижньої межі норми (-0,8 ± 0,3 SD, р < 0,05).
У вагітних з ОПС достовірно знижуються показники загального кальцію і неорганічного фосфору у порівнянні з показниками контрольної групи. Рівень ПТГ у вагітних з ОПС вище контрольних значень, (р < 0,05). У групі без клінічних проявів ОПС показник кальцитоніну (14,95 ± 0,29 пг/мл) нижчий за контрольні, (р < 0,001).
Маркер кісткової резорбції в-CrossLaps та маркер кісткоутворення остеокальцин відображають рівень метаболічних процесів в кістковій тканині. в-CrossLaps у породіль з пошкодженням тазових зчленувань на 60,4% перевищує показники контрольних значень, а у вагітних без клінічних проявів патології ОРС - на 55,0%. Остеокальцин у вагітних без клінічних проявів ОПС на 34,9% нижче контрольних значень, (р < 0,001), а у вагітних з клінічними проявами ОПС - на 10,1% перевищує показники контролю, (р < 0,05).
Протеоглікан агрекан відображає стан метаболізму кісткового матриксу, а також є маркером пошкоджень суглобів, зокрема, зчленувань тазу при пологах. Агрекан у вагітних без клінічних проявів патології ОРС знижений на 32,5% (р < 0,001); підвищується у вагітних з клінічними проявами ОПС на 10,6% та у породіль з пошкодженням тазових зчленувань при пологах на 43,4%.
Розроблений комплекс лікувально-профілактичних заходів, що включає препарат кальцію, позитивно впливає на перебіг ОПС при вагітності, що підтверджується зменшенням клінічних проявів ОПС в 2,2 рази; збільшенням кісткової маси (р < 0,05) у вагітних без клінічних проявів ОПС; призводить до зниження резорбції кістки, посилення кісткоутворення, що підтверджується зменшенням С-термінальних телопептидів колагену у вагітних без клінічних проявів ОПС та у вагітних з клінічними проявами ОПС на 30,8% і 22,7% відповідно, збільшенням рівня остеокальцина на 23,9% і 23,03%, а також посиленим виробленням протеоглікана агрекана на 25,8% і 17,6%.
З метою своєчасного виявлення ОПС під час вагітності та пологів слід використовувати алгоритм діагностики при появі клінічних симптомів патології ОРС при вагітності та у жінок, що належать до групи ризику, ключовими моментами якого є: використання анкетування з бальною оцінкою його результатів, проведення ультразвукової денситометрії, дослідження мінерального обміну та кісткового метаболізму.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
На виникнення ОПС впливають, як анамнестичні фактори ризику, так і деякі патологічні стани, що обтяжують процес гестації.
Анамнестичними факторами ризику виникнення ОПС є: вік жінки до 18 та старше 35 років, порушення менструального циклу, хронічні запальні захворювання і оперативні втручання на придатках, екстрагенітальні захворювання (анемія, захворювання шлунково-кишкового тракту, сечовивідної системи, проляпс мітрального клапана, варикозна хвороба), а також операції і травми ОРС, зокрема пошкодження зчленувань тазу при пологах.
Фактори ризику, що виникають під час вагітності та пологів: наявність вузького тазу, ранній гестоз, невиношування, прееклампсія, передбачуваний крупний плід, клінічні прояви патології ОРС.
Вагітні з ОПС складають групу ризику по виникненню акушерського травматизму і перинатальної патології.
Використання анкет суб'єктивних і об'єктивних ознак ОПС в балах (додаток) дозволяє оцінити ступінь ОПС і проводити динамічну неінвазивну оцінку проявів ОПС лікарями різних спеціальностей та подальше спостереження в жіночий консультації.
З метою своєчасного виявлення ОПС необхідне проведення діагностичного алгоритму обстеження вагітних груп ризику, в який необхідно включати: проведення ультразвукової денситометрії кістки п'яти, а при значенні Т-критерія < - 1,0 SD досліджувати стан мінерального обміну (загального кальцію і неорганічного фосфору) та основних кальційрегулюючих гормонів (паратгормону і кальцитоніну), а також кісткового метаболізму з визначенням маркера кісткового формування (остеокальцина) і кісткової резорбції (в-CrossLaps) й протеоглікана (агрекана), що дозволить своєчасно діагностувати ОПС при вагітності і призначити лікувально-профілактичні заходи.
Вагітним з ОПС рекомендовано застосування комплексу лікувально-профілактичних заходів, в який необхідно включати: режим харчування (рекомендована дієта, збагачена білками, морепродуктами, молочно-кислими компонентами); лікувальна фізкультура зі спеціальною схемою гімнастичних вправ;
сеанси ультрафіолетового опромінювання шкіри спини № 10 через день за допомогою ртутно-кварцової лампи; призначення комбінованого препарату кальцію “Кальцемін” по 1 пігулці 2 рази на добу, кожна пігулка якого містить 250 мг іонізованого кальцію (у вигляді кальцію цитрату 842 мг і кальцію карбонату 202 мг), вітаміну D3 50 МО, 2 мг цинку (у вигляді цинку оксиду), 0,5 мг (у вигляді марганцю сульфату), 0,5 мг міді (у вигляді оксиду міді), 50 мкг бору (у вигляді натрію борату) за 2-3 місяці до пологів або при виявленні клінічних ознак патології ОРС.
СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Грищенко О.В., Амро І.Г. Комплексна оцінка наслідків у жінок, які мали травми тазу в пологах // Мед. -соц. проблеми сім`ї. – 2004. – Т.9, №4. – С.34-38. (Дисертант провів збір матеріалу, підготував матеріал до друку).
2. Грищенко О.В., Амро І.Г. Сучасні підходи до оцінки травм тазу та їх наслідків // Ураїнський медичний альманах. – 2005. – Т.8, №2 (додаток). – С.40-43. (Дисертант проводила збір та статистичну обробку матеріалу, проаналізувала результати отриманих даних).
3. Грищенко О.В., Амро И.Г. Особенности репродуктивного здоровья и сексуальной функции у женщин, перенесших повреждения тазового кольца во время родов // Репродуктивное здоровье женщины. – 2005. - №2. – С.188-189. (Дисертант проводила обстеження пацієнток, підготувала матеріал до друку).
4. Амро И.Г., Грищенко О.В., Грищенко Н.Г. Ультразвуковая денситометрия в диагностике остеопенического синдрома при беременности // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н. Каразіна. – 2006. – Вип.720. – С.10-14. (Автору належить огляд літератури, проведення систематизації та статистичної обробки матеріалу).
5. Грищенко О.В., Жарких А.В., Амро И.Г. др. Алгоритм диагностики остеопенического синдрома при беременности и родах // Остеопороз і остеопатії. – 2008. - №1-2. – С.7-12. (Дисертант проводила обстеження пацієнток, проводила статистичну обробку матеріалу, підготувала матеріал до друку, сформулювала висновки).
6. Грищенко О.В., Жарких А.В., Амро И.Г. др. Диагностика остепенического синдрома при беременности и родах // Репродуктивное здоровье женщины. – 2007. - №5 (34). – С.90-94. (Дисертант проводила обстеження вагітних та породіль, підготувала матеріал до друку).
7. Патент №26558 України, МПК7 А61В8/00. Спосіб діагностики остеопенічного синдрому під час вагітності і пологів / ХМАПО, О.В. Грищенко, І.Г. Амро (Україна). - № 200705940; Заяв.29.05. 2007; Опубл.25.09. 2007 // Промислова власність. – 2007. - №15. – С.5.7-5.8. (Дисертант є співавтором ідеї винаходу, удосконалила метод діагностики, підготувала матеріали до друку).
АНОТАЦІЯ
Амро І.Г. Розробка сучасних методів ведення вагітності та пологів у жінок з остеопенічним синдромом. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство і гінекологія. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2008. У роботі наведено особливості розвитку остеопенічного синдрому під час вагітності і пологів у жінок, що мали пошкодження зчленувань тазу при пологах. Приведені результати комплексної діагностики порушень опорно-рухової системи і стану кісткової тканини у вагітних жінок з остеопенічним синдромом і породілей з симптомами пошкодження зчленувань тазу при пологах шляхом оцінки суб’єктивних та об’єктивних проявів патології кістково-зв`язкового апарату з використанням оцінки в балах, проведенням ультразвукової денситометрії, визначенням рівня загального кальцію, неорганічного фосфору, параметрів кальційрегулюючих гормонів і маркерів метаболізму кісткової тканини, протеоглікана агрекана, на підставі чого запропонований алгоритм діагностики остеопенічного синдрому при вагітності і пологах, а також розроблено і упроваджено в клінічну практику комплекс лікувально-профілактичних заходів з препаратом “Кальцемін”.
Ключові слова: остеопенічний синдром, кісткова тканина, вагітність, пологи, мінеральній обмін, кістковий метаболізм.
АННОТАЦИЯ
Амро И.Г. Разработка современных методов ведения беременности и родов у женщин с остеопеническим синдромом. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. – Харьковский государственный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2008.
Диссертационная работа посвящена актуальной проблеме современного акушерства – изучению патологии костно-суставного аппарата (остеопеническому синдрому) при беременности и родах. В работе приведены особенности развития остеопенического синдрома 102 беременных и 32 женщин, у которых в послеродовом периоде были отмечены симптомы повреждений сочленений таза, причем, у 20 из них течение беременности, родов и послеродового периода изучено ретроспективно по архивным данным; 20 здоровых беременных составили группу контроля.
Установлено, что течение ОПС у беременных может протекать без клинических проявлений, остеопения выявляется с помощью ультразвуковой денситометрии и современных лабораторных методов исследования, а также может сопровождаться клинические проявлениями патологии ОДС, а в отдельных случаях у родильниц с повреждением тазовых сочленений в родах приобретает черты ортопедической патологии.
Выявлено, что ОПС развивается у женщин до 18 лет и старше 35 лет, с нарушением менструального цикла, на фоне гинекологических заболеваний и оперативных вмешательств на придатках, травм ОДС, а также у пациенток, которые в предыдущих родах имели повреждение лонного сочленения. Беременные с ОПС составляют группу риска по возникновению акушерского травматизма и перинатальной патологии.
В работе приведены результаты клинической диагностики нарушений опорно-двигательной системы и у беременных и родильниц с ОПС путем комплексной оценки субъективных и объективных проявлений патологии костно-связочного аппарата в баллах; изучено состояния костной ткани путем проведения ультразвуковой денситометрии, а также определения уровня общего кальция, неорганического фосфора, уровня кальцийрегулирующих гормонов, маркеров метаболизма костной ткани и протеогликана агрекана.
Метод ультразвуковой денситометри является объективным, неинвазивным, неионизурующим методом исследования состояния костной ткани. Установлено, что у беременных без клинических проявлений ОПС, значения Т-критерия минимальные (-2,0 SD).
У беременных с ОПС достоверно снижены показатели общего кальция и неорганического фосфора в сравнении с показателями контрольной группы. Уровень ПТГ у беременных с ОПС выше (р < 0,05) контрольных значений. В группе без клинических проявлений ОПС показатель кальцитонина ниже (р < 0,001) контрольных. Маркер костной резорбции в-CrossLaps у родильниц с повреждением тазовых сочленений и у беременных без клинических проявлений патологии ОПС на 60,4% и на 55,0% соответственно превышает показатели контрольных значений; маркер костеобразования – остеокальцин - у беременных группы ОПС-Д на 34,9% ниже, а в группе ОПС-К на 10,1% выше показателей контрольной группы, что свидетельствует о нарушении метаболизма костной ткани. Протеогликан агрекан отображает метаболизм костного матрикса, а также является маркером повреждений суставов, в частности, сочленений таза в родах. Агрекан снижен (р < 0,001) у беременных без клинических проявлений ОПС; повышен у беременных с клиническими проявлениями ОПС (р < 0,01) и у родильниц с повреждением тазовых сочленений в родах (р < 0,001). На основании комплексного изучения состояния ОДС у беременных и родильниц с повреждением тазовых сочленений в родах предложен алгоритм диагностики ОПС при беременности и родах.
Беременным с ОПС рекомендован комплекс лечебно-профилактических мероприятий, который включает: режим питания (диета, содержащая белки, морепродукты, молочно-кислые компоненты); лечебная физкультура со специальными гимнастических упражнениями;
8-09-2015, 22:59