2. В комплексне лікування хворих на РГП бажано включати заходи, які спрямовані на зниження ВОТ: введення симетикону в назогастральний зонд і дренування черевної порожнини з лапаросанацією в передопераційному періоді та дозовану керовану пролонговану декомпресію травного тракту з інтраінтестинальним електрофорезом в післяопераційному періоді.
3. Після операцій з приводу РГП для профілактики ускладнень необхідно проводити інтубацію тонкої кишки зондами, які дозволяють здійснювати керовану дозовану декомпресію травного тракту та локальне підведення антимікробних засобів з проведенням інтраінтестинального електрофорезу.
4. В антимікробну терапію РГП поряд з парентеральним введенням антимікробних засобів бажано включати додаткове введення антибіотиків в заочеревинний простір в поєднанні з електрофорезом, для створення високих концентрацій антимікробних засобів в вогнищі запалення.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Хірургічна тактика при гнійному панкреатиті / А.І.Годлевський, О.Є.Каніковський, В.О.Шапринський, В.А.Кацал, О.О.Жупанов, С.І.Саволюк, Рашид Айман // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Вип. 9, К. 4.- 2000. - С. 508-510. (Здобувачем проведені клінічні спостереження, аналіз і узагальнення матеріалу та його статистична обробка ).
2. Дренування в комплексному лікуванні гнійно-некротичних ускладнень гострого панкреатиту / А.І.Годлевський, О.Є.Каніковський, О.О.Жупанов, А.А.Жмур, С.І.Саволюк, В.А.Кацал // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Медицина. – Вип. 14 – 2001. – С. 67-68. (Здобувачем проведені клінічні спостереження, аналіз і узагальнення отриманих результатів дослідження та їх статистична обробка ).
3. Кацал В.А. Оптимізація програми комплексного пері операційного лікування хворих з поширеним гнійним перитонітом // Клінічна хірургія. – 2007. - № 10. – С. 18 – 21.
4. Кацал В. А. Оцінка клініко-лабораторної ефективності оптимізованих методів хірургічного лікування хворих на розповсюджений гнійний перитоніт // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. – Вип. 16, К. 4.- 2007. - С. 48 - 55.
5. Кацал В. А. Клініко-лабораторна оцінка ефективності передопераційних лікувальних програм в комплексному лікуванні хворих з розповсюдженим гнійним перитонітом // Ліки України. - № 115-116. – С. 70 – 72.
6. Кацал В.А. Результати традиційного лікування розповсюдженого гнійного перитоніту // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2007. - №11 (2/1) – С. 661 – 663.
7. Сучасні інтегральні шкали та біохімічні предиктори: можливість адаптації та застосування для прогнозування розвитку ускладнень та наслідків лікування хворих з обтураційною жовтяницею / А.І.Годлевський, С.І.Саволюк, А.А.Жмур, В.А .Кацал // Biomedical and Biosocial Anthropology. – 2007. - № 8. – С. 145 – 149. (Здобувачем проведені клінічні спостереження, аналіз і узагальнення отриманих результатів дослідження та їх статистична обробка ).
8. Деклараційний патент України на корисну модель № 5428, МПК А61 М25/00. Зонд для декомпресії шлунково-кишкового тракту // А.І.Годлевський, В.А.Кацал , С.І.Саволюк, А.А.Жмур, Н.А.Годлевська - № 20040604133; Заявл. 01.06.2004; Опубл. 15.03.2005, Бюл. № 3, 2005. (Здобувачем проведені клінічні спостереження, огляд та аналіз літературних джерел, узагальнення та аналіз отриманих результатів дослідження, формулювання висновків).
9. Деклараційний патент України на корисну модель № 9403, МПК А61 В17/00. Спосіб антибактеріальної терапії при розповсюдженому гнійному перитоніті // А.І.Годлевський, В.А .Кацал , С.І.Саволюк, А.А.Жмур, Н.А.Годлевська - № 200503165; Заявл. 05.04.2005; Опубл. 15.09.2005, Бюл. № 3, 2005. (Здобувачем проведені клінічні спостереження, огляд та аналіз літературних джерел, узагальнення та аналіз отриманих результатів дослідження, формулювання висновків).
10. Деклараційний патент України на корисну модель № 9326, МПК А61 В17/00. Спосіб проведення передопераційного періоду при розповсюдженому гнійному перитоніті // А.І.Годлевський, В.А .Кацал , С.І.Саволюк - № 200502577 Заявл. 21.03.2005; Опубл. 15.09.2005, Бюл. № 9, 2005. (Здобувачем проведені клінічні спостереження, огляд та аналіз літературних джерел, узагальнення та аналіз отриманих результатів дослідження, формулювання висновків).
11. Антибактеріальна терапія некротичних форм гострого панкреатиту / А.І. Годлевський, О.Є. Каніковський, О.О. Жупанов, А.А. Жмур, В.А. Кацал, О.С. Стукан // Мат. ХХ з’їзду хірургів України, Тернопіль. – 2002. – Том 1. – С. 331 – 333. (Здобувачем проведені клінічні спостереження, аналіз і узагальнення отриманих результатів дослідження та їх статистична обробка ).
12. Оптимізація програми комплексного лікування хворих з розповсюдженим гнійним перитонітом / А.І. Годлевський, В.А. Кацал, С.І. Саволюк, Н.А. Годлевська // Мат. ХХІ з’їзду хірургів України, Запоріжжя. – 2005. – Том 2. – С. 453 – 454. (Здобувачем проведені клінічні спостереження, аналіз і узагальнення отриманих результатів дослідження та їх статистична обробка ).
13. Кацал В.А. Зміни внутрішньоочеревинного тиску при розповсюдженому гнійному перитоніті // Новітні підходи до лікування в сучасній медицині: Мат. V між нар. наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених, Ужгород. – 2007. – С. 136.
14. Кацал В.А. Нові підходи до комплексного лікування розповсюдженого гнійного перитоніту // Мат. ХІ Ювілейного міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених – Тернопіль: Укрмедкнига, 2007. – С. 55.
15. Кацал В.А. Порівняльна оцінка методів лікування розповсюдженого гнійного перитоніту // Молодь та перспективи сучасної медичної науки: Мат. ІV Міжнар. наук. конф. студентів та молодих вчених „ ”, Вінниця. – 2007. – С. 182.
16. Кацал В.А. Особливості перебігу розповсюдженого гнійного перитоніту // Хист.- 2007.- Вип. 9. – С. 58.
АНОТАЦІЯ
Кацал В.А. Оптимізація програми комплексного хірургічного лікування хворих на розповсюджений гнійний перитоніт. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова, Вінниця, 2008.
Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності лікування хворих з розповсюдженим гнійним перитонітом шляхом застосування корекції внутрішньоочеревинного тиску, ентеральної недостатності, ендогенної токсемії та системної запальної відповіді. Дослідження базується на аналізі результатів обстеження та лікування 137 хворих.
Розроблена оптимізована програма лікування хворих з розповсюдженим гнійним перитонітом, яка базувалася на доопераційному дренуванні та лаважі черевної порожнини, застосування заочеревинного введення антибактеріальних препаратів та кераваної дозованої пролонгованої декомпресії травного тракту в поєднанні з інтраінтестинальним електрофорезом на основі динамічного вивчення клінічних показників, рівня внутрішньоочеревинного тиску, маркерів синдрому ендогенної токсемії та системної запальної відповіді дозволила зменшити кількість післяопераційних ускладнень, релапаротомій і скоротити термін клініко–лабораторного одужання хворих.
Застосування оптимізованної програми комплексного лікування хворих з розповсюдженим гнійним перитонітом знизила летальність на 13,8% (з 29,2% до 15,4%), загальний термін стаціонарного лікування на 12,3 діб (з 37,4 до 25,1 діб).
Ключові слова : розповсюджений гнійний перитоніт, традиційна та оптимізована програма лікування, ендогенна токсемія, системна запальна відповідь, внутрішньоочеревинний тиск, ускладнення післяопераційного періоду, релапаротомії.
Аннотация
Кацал В.А. Оптимизация программы комплексного хирургического лечения больных с распространенным гнойным перитонитом. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 – хирургия. – Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И.Пирогова, Винница, 2008.
Диссертационная работа посвящена оптимизации программы комплексного лечения больных с распространенным гнойным перитонитом. Проведены исследования 137 больных с распространенным перитонитом, находившихся на лечении в клинике факультетской хирургии Винницкого национального медицинского университета им. Н.И.Пирогова. Больные были разделены на две группы в зависимости от проводимого лечения. 1 группа (контрольная) – 72 больных, лечение которых проводилось согласно традиционной программы, и 2 группа (исследуемая) – 65 больных с проведенным оптимизированным лечением, у которых были применены новые методы ведения предоперационного периода, введения антибактериальных препаратов и коррекции возникающей энтеральной недостаточности.
Средний возраст больных составлял 47,6±3,99 лет, мужчин - 76 (55,5%), женщин – 51 (44,5%). Сопутствующая соматическая патология встречалась у 93 больных (67,9%). Основная масса больных (45,3%) госпитализирована в стационар на вторые – третьи сутки от начала заболевания. Средний срок госпитализации составил 45,4±7,47 ч. от начала заболевания. Для объективной оценки состояния больного использовали Мангеймский индекс перитонита и мультифакторную шкалу АРАСНЕ ІІ. Согласно Мангеймского индекса перитонита І степень тяжести была у 36 больных (26,3±7,44%), ІІ – у 91 (66,4±4,98%), ІІІ – у 10 (7,3±8,67%). Согласно шкале APCHE II у 36 (26,3%) больных 11,3±1,9 бала, у 91 (66,4%) - 18,4±1,6 балов, а у 10 (7,3%) – 22,4±3,1 бала.
Распространенный гнойный перитонит был осложнением острого деструктивного аппендицита у 23 больных (16,8%), перфоративной язвы желудка или двенадцатиперстной кишки – 19 (13,9%), гинекологических заболеваний – 17 (12,4%), острой кишечной непроходимости – 15 (10,9%), острого деструктивного холецистита – 14 (10,2%), острого инфицированного некротического панкреатита – 13 (9,5%), ущемленных грыж – 9 (6,6%), травматических повреждений полых органов - 8 (5,8%), перфорации опухолей толстой кишки – 6 (4,4%), перфорации тонкой кишки – 5 (3,6%), несостоятельности анастомозов – 3 (2,2%).
Для сравнения эффективности оптимизированной и традиционной программы лечения больных с распространенным гнойным перитонитом проведено динамическое изучение клинических показателей, уровня внутрибрюшного давления, маркеров синдрома эндогенной токсемии и системного воспалительного ответа, количества послеоперационных осложнений, релапаротомий, сроков стационарного лечения и уровня послеоперационной летальности.
Разработанная программа оптимизации ведения предоперационного периода у больных с распространенным гнойным перитонитом, базируется на дооперационном введении в назогастральный зонд симетикона и дренировании брюшной полости с проведением лапаросанации в сочетании с забрюшинным введением антибактериальных препаратов с внутритканевым электрофорезом.
Использование разработанной предоперационной подготовки позволило снизить уровень внутрибрюшной гипертензии на 18,9%, эндогенной токсемии (лейкоцитарный индекс интоксикации на 19,8%, гематологический показатель интоксикации на 26,2%), показатель лейкоцитоза на 30,9%, микробного загрязнения брюшной полости с 3,2х107 ±0,41х107 до 6,3х106 ±0,92х106 КОЕ/мл и стабилизировать клинические показатели до выполнения оперативного вмешательства, это позволило выполнять оперативное вмешательство в более стабильных условиях, что формировало предпосылки для более благоприятного течения послеоперационного периода.
Использование в послеоперационном периоде метода дозированной пролонгированной управляемой энтеросанации и энтеросорбции в сочетании с интраинтестинальным электрофорезом позволило более интенсивно влиять на синдром энтеральной недостаточности и интраабдоминальной гипертензии. Это способствовало быстрой положительной динамике внутрибрюшного давления, маркеров эндогенной токсемии и синдрома системного воспалительного ответа.
Использование программы оптимизации лечения больных с распространенным гнойным перитонитом позволило уменьшить количество гнойно-септических раневых осложнений на 33% (с 75% до 42%), респираторных осложнений на 16,6% (с 41% до 24,4%), продолжительность клинико-лабораторного выздоровления больных на 12,3 суток (с 37,4 до 25,1 суток), снизить количество внутрибрюшных осложнений, требующих выполнения релапаротомий на 9,8% (с 37,5% до 27,7%) и послеоперационную летальность на 13,8 % (с 29,2% до 15,4%).
Ключевые слова: распространенный гнойный перитонит, традиционная и оптимизированная программа лечения, внутрибрюшное давление, эндогенная токсемия, синдром системной воспалительной реакции, послеоперационные осложнения, релапаротомии.
Аnnotation
V.A. Katsal. Optimisation of complex surgery treatment programme of patients with total purulent peritonitis.- Manuscript.
Dissertation for the scientific degree of the candidate of medical sciences by speciality 14.01.03. – surgery. Vinnitsa National Medical University named after N.I.Pirogov, Vinnitsa, 2008.
The work is dedicated to increase of treatment effectiveness of patients with total purulent peritonitis by means of application of correction of intraabdominal pressure, enteral insufficiency, endogenic toxemia and inflammatory response syndrome. The investigation is based on analysis of the results of the examination and treatment of 137 patients.
The developed optimised programme of the treatment of patients with total purulent peritonitis bosed on the preoperative drainage and lavage of the abdominal cavity, the application of extraabdominal introduction of antibacterial drugs and controlled dosed prolonged decompression of the alimentary tract in combination with intraintestinal electrophoresis on the basis of dynamic investigation of clinical indices, the level of intraabdominal pressure, the markers of the inflammatory response syndrome allowed to decrease the number of postoperative complications, relaparotomics and to reduce the term of clinico-laboratory recovery of the patients.
The application of the optimised programme of complex treatment of patients with total purulent peritonitis diminished the lethality in 13,8% (from 29,2% to 15,4%), general the term of in – patient treatment in 12,3 days (from 37,4 to 25,1 days).
Key words: total purulent peritonitis, traditional and optimised programme of treatment, intraabdominal pressure, endogenic toxemia, systemic inflammatory response, complications of postoperative period, relaparotomies.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВОТ ‑ внутрішньоочеревинний тиск
ГПІ – гематологічний показник інтоксикації
ДПК – дванадцятипала кишка
ІЛ – 6 – інтерлейкін – 6
ЛІІ – лейкоцитарний індекс інтоксикації
МІП – Мангеймський індекс перитоніту
МСМ – молекули середньої маси
РГП – розповсюджений гнійний перитоніт
РЛ – релапаротомія
САТ – середній артеріальний тиск
СРП – С – реактивний протеін
ССЗВ – синдром системної запальної відповіді
ТНФ – альфа – фактор некрозу пухлин – альфа
ШОЕ – швидкість осідання еритроцитів
8-09-2015, 22:34