Однак, із запланованих 54 стандартних лапароскопічних операцій завершити операцію у такий спосіб вдалося, як вказано ранiше,у 41 (75,9%) хворого. У 3 (5,55%, n=54) хворих виконана конверсія: масивна кровотеча з брижових судин у 1 хворого, перфорація стінки кишки в 1 хворого і нестабільна гемодинаміка в 1 хворого.
У 10 (18,5%) з 54 хворих, що були заплановані для виконання стандартних лапароскопічних втручань вдалося продовжити лапароскопічну операцію за допомогою мануальної асистенції.
Аналізуючи ці невдачі в групі стандартних лапароскопічних операцій, ми визначили, що в проблемних випадках можна уникати конверсії за рахунок використання мануальної асистенції з застосуванням спеціальних пневматичних систем. Для доведення зазначеної тези про можливість відмовлення від конверсії при виконанні лапароскопічних резекцій товстої кишки в технічно складних випадках нами проведене дослідження, що включило в остаточному підсумку 32 пацієнта (2 група спостереження).
Розробка методiв лапароскопічної резекції товстої кишки з мануальною асистенцією проводилася поетапно. Перші 6 операцій за цією методикою були виконані за допомогою пневмосистем фірм “Dexterity” і “Smith & Nephew”. Ці пневмосистеми призначені для проведення руки хірурга в черевну порожнину без утрати пневмоперитонеума. Виявлені недоліки (час накладання 15 - 20 хвилин, порушення герметизму системи і втрата пневмоперитонеума при рухах руки, сдавлення передпліччя хірурга манжетою системи) спонукали нас до створення принципово іншого пристрою, який би забезпечив надійний герметизм для збереження пневмоперитонеума і був би конструктивно зручнішим при установці.
Поставлену задачу вирішили у такий спосіб. Систему виконали у вигляді роздувного двостінного полімерного циліндру, що запаяний в проксимальній частині. Пристрій “Шлюз ЛМ-1” (Деклараційний патент на винахід України. Пристрій для мануальної асистенції лапароскопічних операцій “Шлюз ЛМ-1” Опубл. 15.02.2002. № 48899 А. Бюл. № 8), складається з 6 нероздільних складових: 1) затискач повітряної магістралі; 2) повітряна камера (двостінний циліндр) – роздувнаманжета; 3) внутрішнє бандажне кільце діаметром 13,1 см; 4) зовнішнє бандажне кільце діаметром 13,1 см; 5) повітряна магістраль; 6) ручний нагнітач повітря.
Зовнішнє (4) і внутрішнє (3) гумові кільця мають зовнішній діаметр 13,1 см, що відповідає або трохи більше середньої ширини долоні людини. Причому, точного збігу ширини долоні і кільця не потрібно, тому що відсутній простір заповнюється манжетою, що роздувається. Товщина самих кілець 7 см. Внутрішнє кільце прилягає зсередини до парієтальної очеревини навколо мінірозрізу передньої черевної стінки, а зовнішнє – до шкіри навколо розрізу. Передбачено три варіанти відстані між кільцями манжети – 5, 7 і 9 см, що передбачає будь-яку товщину передньої стінки живота. Абсолютної відповідності товщини стінки живота і відстані між кільцями не потрібно, тому що невелика різниця усувається роздуванням манжети. Ізоляцію черевної порожнини від атмосфери і підтримку градієнту тиску забезпечує роздувна манжета – повітряна камера (2), створена з дублікатури стінки пристрою. Довжина камери 140 мм. Манжета м'яко обжимає зап'ястя, нижню третину передпліччя. Роздування повітряної камери здійснюється ручним нагнітачем повітря (6) по повітряній магістралі (5), після чого магістраль перекривається затискачем повітряної магістралі (1).
У 26 з 32 хворих групи мануально асистованих операцій використовували оригінальні пневмосистеми “Шлюз ЛМ-1”.
У всiх хворих, оперованих за методом мануальної асистенцiї, використовували 3 троакара, дiаметром 10-12 мм. Таким чином, мали можливiсть введення лапароскопа у рiзнi порти. Було розроблено стандартнi мiсця введення троакарiв для кожного рiзновиду операцiї з мануальною асистенцiєю. При цьому враховували вiдстань вiд мiнiрозрiзу черевної стiнки для накладання пневмосистеми. Топiку мiнiрозрiзiв, у середньому 6,3 ± 1,7 см, визначили стандартно у кожному рiзновидi втручань, враховуючи зручнiсть манiпуляцiй рукою у черевної порожнинi. У 8 хворих, яким виконували мануально асистованi резекцiї сигмоподiбної кишки, та у 3 хворих, яким виконували мануально асистованi переднi переднi резекцiї прямої кишки, мiжкишкове спiвустя накладали за оригiнальною методикою (патент України на винахiд. № 41754 А вiд 17.09.01 р.). Методика полягає у тому, що формували iнтракорпоральний iнвертований ручний безперервний однорядний анастомоз з використанням мiнiголкотримача Crile – WoodBM 150 mm, 6” или DoyenBM 125 mm, 5”, який утримували у руцi хiрурга, введеної через пневмосистему. Застосовували тiльки синтетичнi атравматичнi шовнi нитки. Цей спосiб дозволяє вiдвмовитися вiд застосування дорогих ендостеплерiв, є зручним, займає, у середньому, 10-15 хвилин.
Результати оперативних втручань, виконаних за розробленими нами методами лапароскопічних резекцій товстої кишки з мануальною асистенцією, дозволили визначити наступне:
1. Застосування системи “Шлюз ЛМ-1” є переважним у зв'язку зі швидкістю установки, практичністю. Середній час установки системи “Шлюз ЛМ-1” в 4,9 рази менше, ніж при використанні систем “Dexterity”, “Smith & Nephew”, і складає 3,7±1,2 хвилини проти 18,2±2,7 хвилин. Крім того, цільна конструкція оригінального порту забезпечує її більшу функціональність - відсутність випадків підтравлювання вуглекислого газу, тоді як у 2 випадках використання системи “Dexterity” і в 1 випадку - пневмопорту “Smith & Nephew” - реєстровані порушення герметизму системи. Також при використанні “Шлюз ЛМ-1” заслуговує на увагу можливість маніпулювання рукою хірурга протягом необмеженого часу без стиснення передпліччя в зоні роздутої манжети системи, у той час як у всіх 3 випадках використання системи “Smith & Nephew” браслет на середній третині передпліччя стискував руку, що створювало порушення кровообігу в ній.
2. При порівнянні інтраопераційних критеріїв, показників післяопераційного періоду в групі мануально асистованих операцій з даними групи вiдкритих втручань визначено, що частота випадків кровотечі з дрібних судин під час операції з необхідністю додаткового їх лігування склала 1 (3,1%), у контрольній - 10 (17,5%), що було у 5,4 рази менше; середньої довжини необхідного розрізу передньої черевної стінки 6,3±1,7 см проти 22,4±5,2 см (у 3,6 рази менше); крововтрати під час операції 194,5±41,4 мл до 477,9±87,0 мл (в 2,5 рази менше). Активізація перистальтики і початок ентерального харчування у зазначених хворих відбуваються в середньому в 1,8 рази і 1,6 рази швидше, терміни перебування в стаціонарі знизилися в середньому з 10,5±2,3 до 6,2±1,2 днів, що в було 1,7 рази менше, а призначення наркотиків на 2 добу знадобилося усього в 6 (18,5%) випадках на відміну від 23 (40,4,%) випадків у групі вiдкритих операцiй. Ускладнення в дослiджуванiй групi Були у 4 (12,5%) хворих, що в 2,1 рази менше (р<0,05), нiж у групi контроля (15 хворих (26,3%).
3. Використання методик мануально асистованої резекції товстої кишки не перешкоджало дотриманню правил резекції товстої кишки з приводу рака з онкологічних позицій. Розходження за такими показниками, як кількість лімфовузлів у макропрепаратах, відстань меж резекції кишки від країв пухлини, відсутність випадків проростання пухлини в краї резекції в контрольній і групі мануально асистованих операцій статистично недостовірні.
4. Віддалені результати мануально асистованих операцій свідчать про зниження травматичності цих операцій стосовно групи вiдкритих операцiй. У 5 (8,7%) хворих після відкритих операцій спостерігали післяопераційні грижі, а в групі мануально асистованих операцій таких хворих не було. У цій групі зареєстровано в 2,8 рази менше хворих із хронічною спайковою хворобою, що свідчить про зниження травми тканин і органів під час операції.
З 32 операцій за методикою мануально асистованих операцій, як зазначено вище, у 22 заздалегідь планували мануально асистовані методики, а 10 iнших виконані в зв'язку з технічними складнощами при стандартних лапароскопічних операціях.
Лише в 3 випадках (3,9%) треба було виконано конверсію. Якщо ж припустити, що в 10 випадках спостережень, коли лапароскопічні операції були перетворені в мануально асистовані, ми виконали би конверсію, то число конвертованих втручань зросло б до 13 (17,1%). Тобто застосування мануальної асистенції дозволило скоротити число конверсій на 13,2%, тобто в 4,4 рази.
Аналізуючи причини перетворення 10 втручань за лапароскопічною методикою в мануально асистовану, ми виділили кілька ситуацій, де мануальна асистенція дозволяє продовжувати операцію лапароскопічно:
1) Спайковий процес у черевній порожнині (2 випадки). Зрощення між органами погіршували огляд операційного поля і зменшували можливості тракції петель кишечнику, що різко обмежувало можливості будь-яких маніпуляцій. Установка пневмосистеми дозволяла поліпшити тракцію тканин рукою, пальпаторно визначати напрямок дисекції.
2) Діаметр пухлини менш 2 см та дiаметр пухлини чи інфільтрату більш 6 см (2 випадки). Через великі розміри патологічного утворення різко погіршувався огляд. Введення руки дозволяло зменшити негативні моменти двомірного зображення на моніторі за рахунок кращої тракції тканин, швидкого переміщення патологічного субстрату для здійснення мобілізації товстої кишки. При розмiрах пухлини товстої кишки менше 2 см не вдавалося за даними iнструментальної пальпацiї визначити її локалiзацiю, але ж за допомогою руки хiрурга це було здiйснено.
3) Хронiчна непрохідність товстої кишки (2 випадки). Роздуті петлі кишечника різко погіршували огляд, більш щільно, чим звичайно, заповнюючи обсяг черевної порожнини, а інструментальна тракція в обох випадках виявилася неефективною.
4) Необхідність виконання метастазектомії з печінки у хворих на рак товстої кишки (стадія D за Дюксом, 2 випадки). Маніпуляції лапароскопічними інструментами небезпечні через можливість кровотечі з паренхіми печінки і незручні через обмеження при розташуванні троакарів. Введення руки хірурга дозволило за рахунок тактильного контакту з ділянкою паренхіми, що висікається, швидко видалити поверхневі вузли.
5) Невдачі при мобілізації магістральних судин, а також при мобілізації сегменту товстої кишки, що видаляється (2 випадки). Мобілізацію вдалося виконати за рахунок поліпшення відеоогляду за допомогою мануальної тракції органів, а також за рахунок пальпації органів і тканин, що підлягають дисекції.
6) Складнощі оцінки меж адекватної лімфодисекції у хворих на рак товстої кишки (2 випадки). Візуалізація лімфовузлів брижі товстої кишки в умовах хронiчної непрохідності тонкої i товстої кишки та ожиріння виявилася нездійсненною. У цих ситуаціях пальпація усувала описані недоліки.
7) Щільний інфільтрат сусідніх органів при пухлинному або запальному процесах (2 випадки).
Нами проведено також порівняльний аналіз результатів 41 операції в групі стандартних лапароскопічних операцій і 32 операцій у групі мануально асистованих, задачами якого було: 1) виявити, чи відповідає мануально асистована резекція товстої кишки канонам лапароскопії; 2) визначити місце стандартних лапароскопічних та мануально асистованих лапароскопiчних резекцій в хірургії товстої кишки.
Час операцій за методами мануально асистованих резекцій склав, в середньому 139,7 ± 26,6 хвилин, за стандартними лапароскопічними методами 150,4 ± 26,5 хвилин (p>0,05), тобто рiзниця статистично недостовiрна. Довжина розрізу передньої черевної стінки в обох групах розрізнялася недостовірно, і складала 5,7 ± 2,3 см і 6,3 ± 1,7 см, відповідно. Підтравлювання газу з черевної порожнини при лапароскопічних втручаннях відзначено в 1 випадку (2,4%), при мануально асистованих операціях – у 3 випадках (9,4%), але в жодному випадку використання системи “Шлюз ЛМ-1” цієї проблеми не було. Середня крововтрата та критерії післяопераційного періоду після застосування мануально асистованих резекцій в порівнянні з результатами стандартних лапароскопічних операцій були також без достовірних розбіжностей. Статистично достовірної різниці середньої кількості лімфовузлів у макропрепаратах в обох групах не виявлено – 6,9±2,2 (від 4 до 13) при стандартних резекцiях проти 7,2±2,8 (від 5 до 11) при мануально асистованих резекціях. Зазначене відноситься і до відстані проксимальної і дистальної меж резекції кишки від країв пухлини, середні показники яких були 9,5 ± 3,2 см і 7,8 ± 3,5 см для мануально асистованих резекцій проти 10,9 ± 3,7 см і 8,1 ± 3,1 см для групи лапароскопічних операцій.
У групі мануально асистованих операцій середній діаметр пухлини склав 7,7 ± 1,5 см, що в 1,8 рази більше аналогічного параметра при лапароскопічних резекціях - 4,2 ± 1,4 см. Це пов'язано з тим, що при діаметрі пухлини більше 6 см ми змушені були перетворювати інструментальну лапароскопічну резекцію в мануально асистовану.
Ускладнення після виконання мануально асистованих та стандартних лапароскопічних резекцій виникли у 4 (12,5%) і 5 (12,2%) пацієнтів (p>0,05). Порівняння віддалених результатів у групах стандартних лапароскопічних та мануально асистованих резекцій свідчить про деякі переваги другої методики. У жодному випадку в обох групах не було післяопераційних гриж, рецидивів пухлинного процесу в зоні анастомозу. Недостовірна різниця показників розвитку хронічної спайкової хвороби – у 1 хворого (3,1%) в групі мануально асистованих операцій й у жодного - у групі стандартних лапароскопічних резекцій. Однак, у групі стандартних лапароскопічних операцій у 1 хворого (4,7%) мали місце рецидиви пухлинного процесу в зоні рубця після мінірозрізу, а в групі мануально асистованих лапароскопiчних резекцій таких випадків не було, тому що мінілапаротомна рана захищена від імплантації пухлинних клітин тканиною шлюзу пневмосистеми.
Таким чином, за підсумками порівняльного аналізу втручань у групах стандартних та мануально асистованих операцiй доведено, що мануально асистована резекція товстої кишки зберігає основну перевагу лапароскопічних резекцій – низьку травматичність втручань.
Визначено наступні переваги мануально асистованих лапароскопічних втручань: розширення можливостей двомірного огляду операційного поля на моніторі; поліпшення тракції тканин при спайковому процесі, явищах хронiчної непрохідності тонкої та товстої кишки, щільних інфільтратах, ожирінні, параколярних інфільтратах великих розмірів; розширення можливостей даних інструментальної пальпації патологічних утворень даними мануальної пальпації, що важливо при малих розмірах пухлини товстої кишки, сумнівах при визначенні меж лімфодисекції; полегшення доступу до магістральних судин при невдачах інструментальної мобілізації; захист тканин мінілапаротомної рани від імплантації пухлинних клітин за рахунок накладення шлюзу пневмосистеми у выпадках раку.
Аналізуючи результати 130 операцій, ми виділили наступні ситуації, при яких варто перетворювати стандартну лапароскопічну операцію в мануально асистовану: 1) значний спайковий процес у черевній порожнині; 2) проростання пухлини товстої кишки в сусідні органи; 3) запальні інфільтрати, мікроабсцеси, пухлини товстої кишки діаметром більш 6 см; 4) хронiчна непрохідність товстої кишки; 5) рак товстої кишки в стадії D за Дюксом (віддалені метастази), з можливістю метастазектомії; 6) невдалі спроби лігування магістральних судин засобами стандартної лапароскопії.
Робити конверсію усіх методiв лапароскопічних втручань ми вважаємо за необхідне у таких ситуаціях: 1) гостра непрохідність тонкої i товстої кишки; 2) ускладнення, що виникли в ході виконання стандартних лапароскопічних або мануально асистованих лапароскопічних резекцій та загрожують життю хворого; 3) виявлення перфорації стінки кишки; 4) сумніви, за даними діагностичної лапароскопії, в резектабельностi пухлини кишки.
Висновки
У дисертації приведено теоретичне обґрунтування, а також практичне рішення поставленої мети – підвищення ефективності хірургічного лікування захворювань товстої кишки шляхом розробки i впровадження мануально асистованих лапароскопiчних втручань на товстiй кишцi з використанням нових технiчних пристроїв та визначення показань до запропонованих методiв хирургiчного лiкування.
1. Застосування стандартних лапароскопічних методик резекцій товстої кишки обмежено труднощами їхнього виконання в технічно складних випадках, що потребує конверсій у 24,1% випадків.
2. Пневмосистема “Шлюз ЛМ-1”, що розроблена для мануально асистованих лапароскопічних операцій, більш практична і функціональна у порівнянні з існуючими системами за рахунок скорочення часу установки в 4,9 рази, можливості вільних рухів руки хірурга, відсутності випадків розгерметизації пневмоперітонеума та зменшення її вартості у 13,3 рази (патент України на винахiд № 48899 А вiд 15.08.02 р.).
3. Розроблені методики мануально асистованих лапароскопічних операцій з використанням пневмосистеми “Шлюз ЛМ-1” зберігають основну перевагу лапароскопії – низьку травматичність у порівнянні з вiдкритими втручаннями, про що свідчать зменшення крововтрати в 2,5 рази, довжини розрізу черевної стінки в 3,6 рази, зниження тривалості післяопераційного больового синдрому в 2,2 рази, термінів початку ентерального харчування в 1,6 рази, відновлення перистальтики в 1,8 рази, термінів перебування в стаціонарі в 1,7 рази (патент України на винахiд № 41754 А вiд 17.09.01 р.).
4. Вiдкритi резекції товстої кишки показані при: гострій непрохідності товстої кишки, ускладненнях, що загрожують життю хворого при виконаннi лапароскопічних резекцій, сумнівах в резектабельностi пухлини кишки, розлитом перитонiтi.
5. Мануально асистовані резекції товстої кишки показані при: значному спайковому процесі у черевній порожнині, проростанні пухлини товстої кишки в сусідні органи, запальних інфільтратах, мікроабсцесах, пухлинах товстої кишки діаметром більш 6 см, хронiчнiй непрохідності товстої кишки, раці товстої кишки в стадії D за Дюксом, невдалих спробах лігування магістральних судин засобами стандартної лапароскопії. В інших випадках показане використання стандартної лапароскопічної резекції товстої кишки.
6. Мануально асистовані лапароскопічні методики усувають недоліки стандартних лапароскопічних резекційних втручань: поліпшують огляд операційного поля за рахунок кращої тракції тканин рукою; відновлюють тактильні відчуття на етапах мобілізації органів, при лімфодисекції, покращують визначення адекватних границь резекції товстої кишки; скорочують частоту конверсій лапароскопічних резекцій товстої кишки в 4,4 рази.
Список праць, опублiкованих за темою дисертації
1. Грубник В.В., Величко В.В. Перспективы развития лапароскопической технологии в хирургическом лечении заболеваний толстой кишки // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2001. - №10 (книга 4). – С. 714-719.
2. Грубник В.В., Величко В.В., Шарма Пушпендра. Сравнительная характеристика применения стандартной лапароскопической техники и лапароскопических мануально ассистированных операций в хирургической колопроктологии // Хірургія України. – 2003. - №1. – С. 29-33.
3. Грубник В.В., Величко В.В., Шарма Пушпендра. Пути развития лапароскопических технологий в хирургической колопроктологии // Клінічна хірургія. – 2003. - №11 (додаток). – С. 11-13.
4. Величко В.В. Конверсії при лапароскопічних резекціях товстої
8-09-2015, 19:58