3. Феджага І.В. Циркадні коливання шлункової ацидності у хворих на хронічний панкреатит // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2007. - Т.11, № 2/1. - С. 597-599.
4. Чернобровий В.М., Феджага І.В. Роль шлункової секреції в патогенезі хронічного панкреатиту // Буковинський медичний вісник - 2008. - Т. 12, № 1. - С. 156-162. (Здобувачем особисто зібрані та проаналізовані літературні джерела з даної проблеми, підготовлено матеріали до друку).
5. Чернобровий В.М., Феджага І.В. Ефективність дуспаталіну у хворих на хронічний панкреатит // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2003. - Т.7, № 1. - С. 172. (Здобувач зібрала матеріал і підготувала його до друку, описала та проаналізувала отримані результати).
6. Феджага І.В. Антихелікобактерна терапія хворих на хронічний панкреатит з синдромом шлункової гіперацидності // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2004. - Т.8, № 1. - С. 59.
7. Феджага І.В., Півторак Н.А. Порівняльна характеристика кислотоблокуючої дії осиду та ланзи на четверту добу лікування у хворих на хронічний панкреатит з синдромом шлункової гіперацидності // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2006. - Т.10, № 1. - С. 150-151. (Здобувачем особисто проведено підбір хворих, проведення гастро-рН-моніторингу, статистична обробка матеріалу).
8. Феджага І.В. Ефективність замісної ферментотерапії при панкреатичній недостатності у хворих на хронічний панкреатит з синдромом шлункової гіперацидності // Biomedical and biosocial anthropology - 2006. - № 7 – С. 205-206.
9. Феджага І.В. Добові коливання шлункової ацидності у хворих на хронічний панкреатит // Biomedical and biosocial anthropology - 2007. - № 8 – С. 164.
10. Феджага І.В. Доказова фармакотерапія загострення хронічного панкреатиту з використанням антисекреторного препарату квамател // VI Міжнародний медичний конгрес студентів та молодих учених: Матеріали (21-23 травня 2002) – Тернопіль: Укрмедкнига. – 2002. - С. 45.
11. Півторак І.В. Особливості перебігу та лікування хронічного панкреатиту, поєднаного з гіперацидним синдромом // XIII науково-практична конференція вищих медичних закладів освіти Вінницького регіону: Матеріали конференції. – Київ-Вінниця: МОЗ України, 2002. – С.51-52.
12. Феджага І.В. рН-моніторинг шлунка у хворих на хронічний панкреатит з синдромом шлункової гіперацидності // Матеріали ХV з’їзду терапевтів України (21- 23 квітня 2004 р.). – К. -2004. – С. 99-100.
13. Феджага І.В. Корекція зовнішньосекреторної недостатності у хворих на хронічний панкреатит з синдромом шлункової гіперацидності // ІХ з’їзд ВУЛТ (Всеукраїнського лікарського товариства): тези доповідей (Вінниця, 10-12 травня 2007). – Київ, 2007. – С. 139-140.
14. Феджага І.В. Диференційований підхід до призначення блокаторів шлункової ацидності при замісній ферментотерапії зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози // Діагностика і терапія поєднаних хвороб органів травлення: Матеріали міжобласної науково-практичної конференції (Тернопіль, 22-23 листопада 2007) – Тернопіль, ТДМУ "Укрмедкнига", 2007. – С. 58-59.
АНОТАЦІЯ
Феджага І.В. Особливості діагностики та лікування хронічного панкреатиту з синдромом шлункової гіперацидності в амбулаторних умовах. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 - гастроентерологія – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2008.
Дослідження присвячене вивченню особливостей діагностики та раціонального амбулаторного лікування хворих на хронічний панкреатит в залежності від рівня кислотопродукції в шлунку. Встановлена достовірна різниця між середніми показниками постпрандіального залуження у хворих з зовнішньосекреторною недостатністю та без неї, що покладено в основу способу діагностики вторинної зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози. Запропонований показник кількісної оцінки постпрандіального залуження у хворих на хронічний панкреатит, величина якого тісно корелює зі ступенем вираженості зовнішньосекреторної недостатності.
Комбінована терапія з короткостроковим трьохдобовим призначенням фамотидину та подовженим призначенням пантопразолу забезпечує зменшення больового синдрому в хворих на хронічний панкреатит найбільш ефективно як за швидкістю так і за інтенсивністю.
Ключові слова: підшлункова залоза, хронічний панкреатит, внутрішньошлункова pH-метрія, діагностика, лікування, блокатори шлункової ацидності.
АННОТАЦИЯ
Феджага И.В. Особенности диагностики и лечения хронического панкреатита с синдромом желудочной гиперацидности в амбулаторных условиях. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук за специальностью 14.01.36 - гастроэнтерология – Национальный медицинский университет им. О.О. Богомольца МЗ Украины, Киев, 2008.
Диссертация посвящена изучению особенностей диагностики и рационального амбулаторного лечения больных хроническим панкреатитом в зависимости от уровня кислотопродукции в желудке. Исследование выполнено на 237 больных, которым установлен диагноз хронического панкреатита в фазе обострения.
Исследование интенсивности боли по международной бально–ранговой шкале обнаружило наивысший ее уровень у больных хроническим панкреатитом с желудочной гиперацидностью в основной группе (8,28 ± 0,63 балла) В группе сравнения интенсивность болевого синдрома составляла 5,57±0,64 балла. На основе корреляционного анализа нами установлена прямая положительная связь средней силы между величиной интенсивности болевого синдрома и длительностью пребывания значений внутрижелудочного pH в функциональном интервале pH 5 и 4 в диапазоне pH 0,86 – 1,59 (r=0,45).
Установлена достоверная разница между средними показателями постпрандиального ощелачивания у больных с внешнесекреторной недостаточностью и без нее, что положено в основу способа диагностики вторичной внешнесекреторной недостаточности поджелудочной железы. Предложен показатель количественной оценки постпрандиального ощелачивания у больных хроническим панкреатитом, величина которого тесно коррелирует со степенью выраженности внешнесекреторной недостаточности. Определены характерные (типичные) параметры постпрандиального ощелачивания для больных хроническим панкреатитом.
Инфицированные H.pylori больные хроническим панкреатитом по , сравнению с неинфицированными больными характеризовались значительно более высокими показателями внутрижелудочной ацидности: минимального pH, максимального pH и медианы внутрижелудочного pH, недостаточно выраженным как по продолжительности так и по глубине феноменом спонтанного ночного ощелачивания желудка или его отсутствием.
Детальное изучение симптомов диспептического синдрома у больных хроническим панкреатитом, у которых была обнаружена желудочная гиперацидность, показало преобладание или тенденцию к преобладанию симптомов изжоги, тошноты, рвоты, гиперсаливации.
Проведеный ультраструктурный анализ клеток ацинусов поджелудочной железы при хроническом панкреатите с синдромом желудочной гиперацидности свидетельствовал о том, что развитие заболевания связано с первичными деструктивными изменениями в ацинозных и дуктальных клетках. Как правило, патологический процесс протекает на фоне нарастания фиброза и последующего повреждения секреторных и протоковых структур органа.
Установлено, что ингибиторы протонной помпы достоверно уменьшают интенсивность болевого синдрома у больных с повышенным и нормальным уровнем ацидности в желудке и гораздо меньше влияют на его интенсивность при гипоацидности желудка.
Обоснованы показания к дифференцированному назначению блокаторов желудочной ацидности в комплексном лечении внешнесекреторной недостаточности поджелудочной железы на основе значения доли эффективного постпрандиального ощелачивания. На основе полученных данных при обострении хронического панкреатита доказана эффективность дифференцированного, под контролем pH-метрии, назначения ингибитора протонной помпы – пантопразола. В группе больных хроническим панкреатитом с выраженной и умеренной гиперацидностью, а также нормацидностью желудка можно рекомендовать пантопразол в дозе 40 мг 2 раза в сутки, а у больных с умеренной гипоацидностью желудка – 40 мг 1 раз в сутки.
Комбинированная терапия с краткосрочным трехсуточным назначением фамотидина и продленным назначением пантопразола обеспечивает уменьшение болевого синдрома у больных хроническим панкреатитом наиболее эффективно как за скоростью так и за интенсивностью.
Ключевые слова: поджелудочная железа, хронический панкреатит, внутрижелудочная pH-метрия, диагностика, лечение, блокаторы желудочной ацидности.
SUMMARY
Fedzhaga I.V. Chronic pancreatitis with a syndrome of a stomach hyperacidity diagnostic and treatment features in outpatient conditions. – Manuscript.
The dissertation for obtaining the scientific degree of a Candidate of Medical Sciences in speciality 14.01.36 - Gastroenterology. - NationalBogomolets Medical University of the Ministry of Health of Ukraine. Kyiv, 2008.
Research is devoted to the study of diagnostic features and rational outpatient treatment in patients with chronic pancreatitis in dependence with the level of a stomach acidity. A reliable difference is set between the middle indexes of postprandial alkalization in patients with pancreatic insufficiency and without it, what is taken as a basis of the secondary pancreatic insufficiency diagnostic method . The postprandial alkalization index value closely correlates with pancreatic insufficiency expressiveness.
The combined therapy with short-term three-day purpose of famotidine and prolonged purpose of pantoprazole provides diminishing of pain syndrome for patients with a chronic pancreatitis most effectively.
Key words: pancreas, chronic pancreatitis, intragastric pH-metry, diagnostics, treatment, gastric acidity blockers.
Підписано до друку 18.04.2008 р. Замовл. № 577.
Формат 60х90 1/16 Ум. друк. арк. 0,9 Друк офсетний.
Тираж 100 примірників.
Вінниця. Друкарня ВНМУ ім. М.І.Пирогова, Пирогова, 56.
8-09-2015, 22:37