Беручи до уваги отримані результати клінічних та інструментальних методів дослідження, можна стверджувати, що в післяопераційний період у хворих на ОТКН порушення функції органів дихання має рестріктивний та обструктивний компонент, які за важкістю перебігу та терміном визначення мали пряму залежність від об¢єму виконаного оперативного втручання. Проведення інтраопераційної декомпресії та лаважу кишечника сприяло зниженню тяжкості дихальної недостатності, кількості виникнення пневмоній у післіопераційному періоді (в основній групі - 3,1% випадків проти 10,9% - контрольної групи).
Аналіз безпосередніх результатів хірургічного лікування та їх прогнозування. Післяопераційні ускладнення виникли у 167 (48,4%) хворих на ОТКН, в структурі яких переважали (57,4%) ускладнень, пов”язаних безпосередньо з супровідною патологією. Післяопераційна летальність серед хворих оперованих на ОТКН склала 29,3%. Визначаючи вплив різних чинників на безпосередні результати лікування, отримали такі дані: достовірна закономірність у погіршенні вказаних показників мала певні чинники ризику (термін від початку захворювання на кишкову непрохідність до госпіталізації, занедбаність основної патології, наявність перитоніту). Робити акцент на одному із них було неправильно тому, що вони взаємопов¢язані, і рідко коли хворого можна характеризувати за одним із них. Тому вибір діагностично-лікувальної тактики, профілактики післяопераційних ускладнень будували саме на вказаних чинниках високого ризику.
Безпосередні результати лікування були залежними від тяжкості загального стану хворого, визначеного за системою SAPS - II. Так, серед хворих з вкрай тяжким загальним станом, післяопераційні ускладнення визначалися майже у кожного пацієнта (95,3%). Виявлена цікава законовірність впливу даного чинника на рівень летальності. Якщо у хворих на середній ступінь тяжкості (середнє бальне значення за системою SAPS - II - 43,7±1,6) летальний кінець спостерігався у 23 (21,1%), а на тяжкий (середнє бальне значення за системою SAPS - II - 54,6±2,9) - у 51(26,4%) хворого, то серед хворих на украй тяжкий ступінь (середнє бальне значення за системою SAPS - II - 62,5±1,2) загального стану летальний кінець мав місце у 27 (62,8%) хворих. Отримані результати стверджують, що у хворих на середній і тяжкий ступінь загального стану, відсотковий рівень летальності відповідає близько половині визначеного бального значення за системою SAPS - II, тоді, як у хворих на украй тяжкий ступінь, відповідають величині бального значення. Використовуючи визначення ступеня тяжкості загального стану в динаміці, дало змогу отримати закономірність, яка була важливою у виборі лікувально-діагностичної тактики, прогнозуванні виникнення післяопераційних ускладнень і рівня летальності.
Показники післяопераційних ускладнень і летальності в значній мірі залежали від об¢єму виконаних оперативних втручань, а саме: при виконанні 86 радикальних оперативних втручань післяопераційні ускладнення мали місце у 31,4%, летальність склала 16,3%, після 107 паліативних оперативних втручань післяопераційні ускладнення виникли у 31,7%, а летальність - у 21,5%, тоді, як при виконанні 152 симптоматичних втручань показники були відповідно - 69,7% і 42,5%. Незадовільні показники визначалися переважно при симптоматичних оперативних втручаннях, підставою до виконання яких була сукупність негативних ознак вищевказаних чинників.
Значна різниця в безпосередніх результатах лікування виявлена у хворих основної і контрольної групи за фактом виконання інтраопераційної декомпресії та лаважу кишечника. Якщо у хворих основної групи, яким проведена інтраопераційна декомпресія та лаваж кишечника, післяопераційні ускладнення виникли у 22,4%, а летальність склала 16,3%, то у хворих контрольної групи, яким дана маніпуляція не виконувалася, післяопераційні ускладнення спостерігалися у 48,5%, а летальний кінець мав місце у 28,7%.
Впровадження запропонованого способу інтраопераційної декомпресії та лаважу кишечника в комплекс удосконаленої хірургічної тактики дало можливість покращити безпосередні результати хірургічного лікування. А саме: стало можливим виконувати відновлення кишкової непреривності при ОТКН, зменшити частоту виникнення післяопераційних ускладнень з 48,5% до 22,4%, а показник післяопераційної летальності знизити з 28,7% до 16,3%.
Таким чином, впровадження в практику комплексної діагностичної програми, раціональний вибір хірургічної тактики з впровадженням розроблених методик, прогнозування та профілактика післяопераційних ускладнень дозволила значно покращити безпосередні результати лікування хворих на ОТКН.
Висновки
1. Проблема лікування обтураційної товстокишкової непрохідності залишається важливою у невідкладній хірургії, яка обумовлена відсутністю науково-обгрунтованої лікувально-діагностичної тактики залежно від ступеня розвитку кишкової непрохідності та тяжкості загального стану хворого. Недостатньо вивчені безпосередні результати лікування різних типів хірургічних втручань, зокрема із застосуванням інтраопераційної декомпресії та іригації кишечника.
2. Вирішальними у виборі діагностично-лікувальної тактики у хворих, госпіталізованих за невідкладними ознаками, є ступінь розвитку обтураційної товстокишкової непрохідності ( 22,1% - субкомпенсований , а у 77,9% - декомпенсований), тяжкість загального стану за адаптованою системою SAPS-II ( середня тяжкість - 31,6%, тяжкий - 55,9% і вкрай тяжкий - 12,5%), наявність інтраабдомінальних ускладнень кишкової непрохідності.
3. При обтураційній товстокишковій непрохідності оптимальний термін проведення передопераційної підготовки у 18,3% хворих був у межах до 2-х годин, у 70,1% - 4-6 години, а у 11,6% - до доби.
4. Морфологічні зміни в стінці супрастенотичного відрізку кишечника є важливими чинниками у виборі способу формування міжкишкового анастомозу, визначенні показів до виконання інтраопераційної декомпресії та іригації кишечника і є однією з важливих причин порушень евакуаторної функції в післяопераційний період, прогресування ендотоксикозу.
5. Методом вибору хірургічного лікування товстокишкової непрохідності є одноетапне чи двоетапне оперативне втручання, основним завданням якого є видалення ураженої пухлиною ділянки кишки, адекватна ліквідація кишкової непрохідності. При неможливості виконати первинно-відновне оперативне втручання пріоритетом є формування міжкишкового анастомозу з декомпресійною ентеростомою та закриттям її малоінвазивним методом через 2-3 тижні.
6. Правобічна геміколектомія, формування ілеотранзверзоанастомозу з декомпресійною кінцевою ілеостомою дозволяє на першому етапі відновити кишкову непреривність, забезпечити надійну декомпресію міжкишкового анастомозу з післяопераційною летальністю 10,5%, що дає підставу рекомендувати його, як спосіб невідкладного хірургічного втручання при обтураційній товстокишковій непрохідності з правобічною локалізацією пухлини.
7. Обов¢язковим етапом виконання невідкладного оперативного втручання при обтураційній товстокишковій непрохідності є проведення інтраопераційної декомпресії та іригації супрастенотичного відрізку кишечника в закритому контурі. Використання вказаних новацій сприяло зростанню кількості первинно-відновних оперативних втручань із 6,3% до 18,9%, двоетапних із 33,9% до 45,4% та зниження кількості сформованих ентеростом із 51,2% до 28,1%.
8. Впровадження комплексної діагностичної програми, раціонального вибору хірургічної тактики з впровадженням розроблених методик, прогнозування та профілактика післяопераційних ускладнень дозволяє знизити кількість післяопераційних ускладнень із 48,5% до 22,4%, а показник післяопераційної летальності із 28,7% до 16,3%.
Список опублікованих праць за темою дисертації
Радзіховський А.П., Гордійчук П.І. Діагностичні та хірургічні проблеми раку товстої кишки, ускладненого кишковою непрохідністю // Шпитальна хірургія. - 1999. -№ 2. - С.54-56.
Гордійчук П.І. Клінічні особливості діагностики обтураційної товстокишкової непрохідності // Шпитальна хірургія. - 1999. -№3. - С.46-47.
Інтенсивна терапія при гострій товстокишковій непрохідності пухлинного походження / Радзіховський А.П., Гордійчук П.І., Погодаєв Б.Г., Гавалешко К.В. // Біль, знеболення і інтенсивна терапія. – 2000. - № 1. – С.419-420.
Радзіховський А.П., Гордійчук П.І. Числова оцінка тяжкості стану за шкалою SAPS II у хворих на гостру товстокишкову непрохідність пухлинного походження // Буковинський мед. вісник. – 2000. – Т. 4, №2. – С.97-100.
Гордійчук П.І. Прогнозування післяопераційних ускладнень та летальності у хворих на гостру товстокишкову непрохідність пухлинного походження по системі SAPS-II // Галицький лікарський вісник. - 2000. - Т.7, №4. - С.30-32.
Радзіховський А.П., Гордійчук П.І., Юзва Я.Ф. Шляхи покращення результатів хірургічного лікування декомпенсованої непрохідності правої половини ободової кишки // Клін. хірургія. - 2000. - № 5. - С.13-15.
Гордійчук П.І. Інтраопераційна декомпресія та лаваж кишечника // Клін. хірургія. - 2000. - № 6. - С.55.
Гордійчук П. Антиоксидантна комплексна терапія гострої пухлинної непрохідності товстої кишки // Ліки України. - 2001. - №1. - С.50-51.
Гордійчук П.І. Морфологічні зміни стінки кишки при декомпенсованій кишковій непрохідності пухлинного походження // Шпитальна хірургія. - 2001. - №1. -С.44-48.
Деякі аспекти невідкладного рентгенологічного дослідження у хворих з гострою товстокишковою непрохідністю пухлинного походження / Радзіховський А.П., Гордійчук П.І., Гелескул В.Ф., Баранько О.В. // Наук. вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”. - Ужгород. - 2001. - Вип.14. - С.34-37.
Радзіховський А., Біляєва О., Гордійчук П. Перитоніт - фактор ризику в перебігу гострої товстокишкової непрохідності пухлинного походження // Ліки України. - 2001. - № 6. - С.58-60.
Гордійчук П.І. Лабораторні показники ендотоксикозу при обтураційній товстокишковій непрохідності // Укр. журнал екстремальної медицини ім.Г.О. Можаєва. - 2002. - № 1. - С.31-35.
Радзіховський А.П., Гордійчук П.І. Діагностика, класифікація обтураційної товстокишкової непрохідності // Шпитальна хірургія. - 2002. - №1. - С.32-35.
Радзіховський А.П., Гордійчук П.І. Аналіз результатів хірургічного лікування хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки залежно від виконання інтраопераційного лаважу // Клін. хірургія. - 2002. - № 5-6. - С.18-19.
Показання до релапаротомії при ранній спаєчній післяопераційній кишковій непрохідності / Радзіховський А.П., Біляєва О.О., Шапринський В.А., Гордійчук П. І., Гелескул В.Ф., Погребняк В.В., Біляєв В.В., Мироненко О. І. // Збірн. наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ. - 1998. - Випуск 7. - Книга 2. - С.181-184.
Радзіховський А.П., Гордійчук П.І. Аналіз “факторів ризику” у хворих з гострою товстокишковою непрохідністю пухлинного роходження // Збірн. наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ. - 2000. - Випуск 9. - Книга 1. - С.293-297.
Радзіховський А.П., Мироненко О.І., Гордійчук П.І. О”єктивізація кореляційних зв”язків провідних ланок патогенезу гострої кишкової непрохідності // Збірн. наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ. - 2000. - Випуск 9. - Книга 4. - С.947-951.
Гордійчук П.І. Результати хірургічного лікування гострої обтураційної товстокишкової непрохідності при виконанні інтраопераційної декомпресії та лаважу кишечника // Збірн. наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ. - 2001. - Випуск 10. - Книга 1. - С.116-122.
Гордійчук П.І. Об”єм невідкладного хірургічного втручання при обтураційній товстокишковій непрохідності // Збірн. наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ. - 2001. - Випуск 10. - Книга 3. - С.351-357.
Чинники впливу на вибір лікувально-діагностичної тактики при гострій товстокишковій непрохідності / Радзіховський А.П., Гордійчук П.І., Біляєва О.О., Гелескул В.Ф., Захаров В.Ф., Кириченко А.А., Баранько О.В. // Збірн. наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ. - 2001. - Випуск 10. - Книга 4. - С.776-783.
Радзіховський А.П., Гордійчук П.І. Оцінка функції органів дихання у хворих на обтураційну товстокишкову непрохідність // Збірн. наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ. - 2002. - Випуск 11. - Книга 1. - С.767-773.
Патент 24380 А України, МПК 6 А61В17/00. Спосіб хірургічного лікування раку правої половини ободової кишки, ускладненного гострою кишковою непрохідністю з недостатністю Баугіневої заслінки: Пат. 24380 А України, МПК 6 А61В17/00 / Радзіховський А.П., Гордійчук П.І. - №96041556; Заявл. 19.04.96; Опубл. 30.10.98; Бюл.N 5.
Патент 30815 А України, МПК 6 А61М1/00. Спосіб інтраопераційної декомпресії та ляважа кишечника: Пат. 30815 А України, МПК 6 А61М1/00 / ГордійчукП.І. - № 98062937; Заявл. 05.06.98; Опубл. 29.03.2000; Бюл.№ 2.
Патент 32218 А України, МПК 6 А61В17/00, А61М9/00. Пристрій для проведення інтраопераційної декомпресії та лаважа кишечника: Пат. 32218 А України, МПК 6 А61В17/00, А61М9/00 / Гордійчук П.І. - №99010246; Заявл. 18.01.99; Опубл. 15.12.2000; Бюл.№ 7-ІІ.
Патент 40904 А України, МПК 7 F61В17/00. Спосіб формування товсто-товстокишкового анастомозу: Пат. 40904 А України, МПК 7 F61В17/00 / Радзіховський А.П., Гордійчук П.І. - № 2000105976; Заявл. 23.10.2000; Опубл. 15.08.01; Бюл.№ 7.
Гордийчук П.И. Особенности течения перитонита при осложненных формах рака ободочной кишки // Клін. хірургія. - 1996. - № 2-3. - С.17.
Классификация перитонита / Радзиховский А.П., Беляева О.А., Бабенко В.И., Гордийчук П.И., Мендель Н.А. // Клін. хірургія. - 1996. - № 2-3. - С.48.
Гордийчук П.И. Хирургическое лечение толстокишечной обтурационной непроходимости // Материалы респ. научно-практ. конф. по проблеме “Хирургическое лечение рецидивирующих гастро-дуоденальных язв и их осложнений”. - К.: Здоров”я. - 1995. - С. 134-135.
Эндолимфатическое введение антибиотиков при перитоните / Радзиховский А.П., Беляева О.А., Гордийчук П.И., Мендель Н.А. // Материалы респ. научно-практ. конф. по проблеме “Хирургическое лечение рецидивирующих гастро-дуоденальных язв и их осложнений”. - К.: Здоров’я. - 1995. - С. 128-129.
Радзиховский А.П., Гордийчук П.И., Беляева О.А. Некоторые стороны патогенетического лечения острой кишечной непроходимости // Материалы респ. научно-практ. конф. по проблеме “Хирургическое лечение рецидивирующих гастро-дуоденальных язв и их осложнений”. - К.: Здоров’я. - 1995. - С. 131-132.
Гордійчук П.І. Перевага первинної резекції і анастомоза з інтраопераційною іррігацією кишечника при обтураційній кишковій непрохідності з локалізацією пухлини в лівій половині товстоїкишки // Матеріали респ. науково-практ. конф. “Актуальні проблеми невідкладної хірургії органів черевної порожнини та урогенітального тракту”. - Київ. - 1996. - С. 83-85.
Радзіховський А.П., Гордійчук П.І. Кишкова непрохідність пухлинного генезу як хірургічна проблема // Матеріали респ. науково-практ. конф. “Актуальні проблеми невідкладної хірургії органів черевної порожнини та урогенітального тракту”. - Київ. - 1996. - С. 89-92.
Результати лікування перитонітів при злуковій та пухлинній кишковій непрохідності / Радзіховський А.П., Біляєва О.О., Бабенко В.І., Гордійчук П.І., Мендель М.А. // Матеріали респ. науково-практ. конф. “Актуальні проблеми невідкладної хірургії органів черевної порожнини та урогенітального тракту”. - Київ. - 1996. - С. 115-116.
Гордийчук П.И. Выбор способа оперативного лечения обтурационной кишечной непроходимости с правосторонней локализацией опухоли // В сб.: "Актуальные проблемы колопроктологии" (III - Всеросс. научно-практ. конф. колопроктологов и Пленум правления Российского науч.-мед. общества онкологов 1997 г.). - Волгоград. - 1997. - С. 42-43.
Гордійчук П.І. Застосування інтраопераційної закритої декомпресії та ляважу кишечника при його обтураційній непрохідності у хворих з пухлиною лівої половини товстої кишки // Збірн. наук. робіт II Конгресу хірургів України. - Київ - Донецьк: “Клінічна хірургія”, 1998. - С. 511- 512.
Гордійчук П.І. Обсяг невідкладного хірургічного втручання при непрохідності кишечника пухлинного походження // Збірн. наук. робіт II Конгресу хірургів України. - Київ - Донецьк: “Клінічна хірургія”, 1998. - С. 512 - 513.
Гордійчук П.І. Хірургічна тактика при гострій пухлинній непрохідності лівої половини ободової кишки // Сборник работ научно-практ. конф. “Актуальные вопросы неотложной хирургии органов брюшной полости”. - Харьков. - 1998. - С. 89-90.
Організація невідкладної хірургічної допомоги хворим з гострою кишковою непрохідністю / Радзіховський А.П.,Гордійчук П.І., Гелескул В.Ф., Мироненко О.І., Теслюк І.І. // Сборник работ научно-практ. конф. “Актуальные вопросы неотложной хирургии органов брюшной полости”. - Харьков. - 1998. - С. 128-129.
Радзіховський А.П., Мироненко О.І., Гордійчук П.І. Особливості клінічного перебігу ранньої післяопераційної злукової кишкової непрохідності // Сборник работ научно-практ. конф. “Актуальные вопросы неотложной хирургии органов брюшной полости”. - Харьков. - 1998. - С. 129-131.
Анотація
ГордійчукП.І. Кишкованепрохідністьпухлинногогенезу, якпроблеманевідкладноїхірургії (патогенез, діагностика, клініка, лікування, хірургічнареабілітація). - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.03 - хірургія. - Інститут хірургії та трансплантології Академії медичних наук МОЗ України, Київ, 2002.
На основі сучасних методів дослідження виконано комплексне вивчення змін основних компонентів гомеостазу, лабораторних показників ендотоксикозу при обтураційній товстокишковій непрохідності, що дозволило поглибити розуміння патогенезу даного захворювання. Впроваджена діагностично-лікувальна тактика, яка базувалася на використаній класифікації обтураційної товстокишкової непрохідності за двома ступенями її клінічного розвитку, та об'єктивній оцінці тяжкості стану хворих за системою SAPS-II. Дана характеристика морфологічним змінам стінки супрастенотичної кишки, доведено їх значення в обгрунтуванні розроблених модифікованих тактичних принципів лікування і виборі методу операції. Запропоновані і впроваджені в клінічну практику нові варіанти оперативного втручання, спосіб інтраопераційної іригації кишечника, визначені показання до їх застосування та особливості техніки виконання в умовах даної патології. Вивчена клінічна ефективність розроблених і впроваджених методик на основі аналізу тяжкості перебігу післяопераційного періоду, лабораторних показників ендотоксикозу, порушення функції органів дихання та безпосередніх результатів лікування.
Завдяки застосуванню комплексної діагностичної програми, раціонального вибору хірургічної тактики з впровадженням розроблених методик зросла кількості первинно-відновних оперативних втручань із 6,3% до 18,9%, двоетапних із 33,9% до 45,4% та знизилась кількість сформованих ентеростом із 51,2% до 28,1%, а частота післяопераційних ускладнень зменшилася із 48,5% до 22,4%, показник післяопераційної летальності із 28,7% до 16,3%.
Ключові слова: обтураційна товстокишкова непрохідність, критерії діагностики, класифікація, морфологія стінки кишки, способи оперативного втручання, інтраопераційна декомпресія та лаваж, ускладнення, профілактика.
Аннотация
Гордийчук П.И. Кишечная непроходимость опухолевого генеза, как проблема неотложной хирургии (патогенез, диагностика, клиника, лечение, хирургическая реабилитация).
8-09-2015, 19:57